Більше ніколи не поступатимусь місцем у купе

Я не раз чула розповіді про людей, яким краще не поступатись місцем у купе, бо замість вдячності вони можуть додати лише зайві проблеми. Але ніколи й на думку не спадало, що сама можу потрапити у таку ситуацію.

Я працюю у фірмі, що має філію в ще одному місті. І моя посада зобов’язує мене часто їздити у відрядження. Звісно, я могла б літати літаком, але не дуже люблю цей процес. А поїздом вважаю безпечніше, та й зручно, звикла вже. А оскільки я наперед знаю, коли потрібно вирушати, то й маю змогу придбати білет зі спальним місцем внизу.

Ця поїздка теж спершу не відрізнялась від попередніх. Я спокійно почала облаштовуватись і вмощуватись на своєму нижньому лежаку, охайно склавши під ним багаж. На черговій зупинці до вагона увійшла сім’я, яка також розмістилася у моєму купе. Це були чоловік, дружина і дитина. Жінка була при надії та щиро попросила мене поступитись їй нижнім ліжком. Мені так не хотілося цього робити, але пошкодувала вагітну. Подумала, що якось потерплю, а мені на верхню полицю легше буде залізати, ніж їй.

Єдиною моєю умовою було, це залишити мій багаж знизу під тим лежаком, під яким я його склала. Вони не заперечували й почали розкладати речі, а я тим часом вийшла до туалету. Яким було моє здивування, коли я повернувшись у купе побачила, як мої речі переклали на верх, а мене у цей час просто почали ігнорувати.

Мене це дуже розлютила. Я сказала, що так не робиться і покликала провідницю, щоб допомогла владнати неприємну ситуацію. Та прийшла й попросила всіх розміститись по своїх місцях, пояснивши, що так робити, як вчинили вони неправильно. Та довго перебувати у їхній компанії мені не довелось, вони вийшли на зупинці, а я поїхала далі.

Та наодинці я побула не довго. Одразу після них зайшли бабуся та хлопець з дівчиною. Мене попросили звільнити місце для бабусі. І я знову наступила на ті самі граблі. Повернувшись до купе, побачила, що мої речі, які я, до речі, цього разу теж просила не перекладати, знову лежать зверху, а хлопець вмостився на моєму місці.

Я знову привела провідницю. Та вже просто сміялася з моєї наївності, я й сама чудувалася з тієї безглуздої ситуації, яка мене спіткала знову.

Тепер не знаю, чи взагалі поступатимусь комусь при таких обставинах.

Оцените статью
Більше ніколи не поступатимусь місцем у купе