28 грудня двоє співробітників охоронної компанії прийшли до супермаркету, щоб становити камери відеоспостереження. Це була зміна Юлі, яка працювала там адміністратора. Вони проінструктували усіх працівників, як користуватись монітором, пультом та кнопкою екстреного виклику.
Один із працівників охоронного підприємства не спішив покидати супермаркет, він по декілька разів перевіряв систему охорони.
Наступного ранку він знову туди навідався, пояснивши це тим, що йому потрібно ще там щось перевірити. Запитав у адміністратора Юлії, чи є якісь побажання, чи усе справно працює. Юля відповіла, що сигналізацію ще не випробовували, а з камерами усе гаразд: на моніторі видно увесь торговий зал. Охоронець ще раз усе оглянув, задумливо постояв та пішов.
Напередодні Нового року у супермаркет завітав цей же охоронець. І вчергове почав усе перевіряти та розпитувати. Юля вирішила, що це виглядає досить підозріло, тому зателефонувала власнику супермаркету, порадитись, як винити правильно. Бо такі візити здалися їй вкрай дивними та нелогічними. Все працює справно, навіщо ж тоді щодня приїжджати й розпитувати. Власник сказав, що звернеться за поясненнями до охоронної служби.
Начальник у ту ж хвилину зателефонував своєму співробітнику і той різко вийшов на вулицю. Переговоривши телефоном, за хвилин десять він знову стояв у супермаркеті… і цього разу з букетом троянд для Юлі.
Як з’ясувалося, дівчина йому сподобалася з першого погляду, але він все ніяк не наважувався зізнатися у своїй симпатії. Бо ж не знав, а враз вона одружена. Та йому вдалося розвідати, Юля не заміжня, а вірніше уже два роки, як розлучена і дітей також не має.
Його звали Денис, він був старший від Юлі на три роки й теж давно розлучився з дружиною. Коли до нього зателефонував начальник, то довелося вийти й пояснити, чому він вкотре поїхав на об’єкт. Розповів, що навідався для того, щоб перевірити справність системи, а заодно познайомитись із дівчиною. Начальник рішуче відповів: “то вирішуй швидше свої амурні справи та повертайся до роботи!”
Денис поцікавився у Юлі, які у неї плани щодо святкування Нового року. Дівчина планувала зустрічати свято з батьками, а далі навідатись до подруг. Денис вирішив провести Юлю додому, година вже була пізня.
Дівчина не відмовилася, їй сподобалося, що кавалер такий турботливий. Вони пішли подивитись на міську новорічну ялинку, а потім відправились до Юліних подруг. Ті не приховували свого здивування:
– Юлю, оце ти нас здивувала! Чому ж не попередила, що прийдеш не сама? Познайом нас зі своїм чарівним супутником! Чому ти його від нас ховала?
– Я сама лише дві години тому дізналася, що прийду не сама,- пояснювала Юля.
– Це через мене,- вступився Денис,- з першого погляду закохався Юлю ще два дні тому, а зізнатися не наважувався. Але ж сьогодні не міг я її відпустити в таку темноту саму?
Подружки ще довго зітхали: “Така тиха, скромна наша Юля, а такого чоловіка відхопила!”.
