Лариса лютувала. ЇЇ мати телефонувала. Скоро вона привезе Ларисиного сина Максимку. Той з трьох років жив у батьків Лариси. Зараз йому вже чотирнадцять. Хоч і жили всі в одному селі, Максимко в матері бував рідко, дід та бабуся надзвичайно його любили, й він вважав, що його дім у них.
Три роки тому помер дід. Він важко хворів. І черговий серцевий напад закінчився трагічно.
Через рік мати Лариси, Галина Вікторівна, вийшла заміж. Це найбільше дратувало Ларису. Що то за наречена! Їй під сімдесят, а вона заміж захотіла.
Лариса і сама нещодавно в черговий раз вийшла заміж. Перший чоловік поїхав десь, і про нього було не чути вже давно.
Окрім Максимка у Лариси була ще дванадцятирічна дочка Марійка.
Другий чоловік Лариси був молодшим на 8 років. Від нього жінка мала ще одного сина Андрійка. Йому був лише річок. Чоловік одружувався з жінкою, що мала лише одну дитину. Теоретично він знав, що десь є ще й син підліток, але на практиці ставати багатодітним батьком у нього бажання не було.
Будинок маленький, дві невеличких кімнати. Куди вони мають поселити Максимка? Йому навіть ліжко нема де поставити. А в бабусі трикімнатна. Чим це їй онук заважає?
Донька Марійка – помічниця: і за меншим пригляне, і до магазину сходить, і навіть може приготувати простий обід. Усе вміє робити.
Андрійка ж бабуся з дідусем пестили, любили, та так нічого й не навчили. От бабуся й мріє тепер цього телепня їй підкинути. Нічого в них не вийде! Лариса їх бігом на місце поставить.
Через два дні бабуся з онуком прийшли. Який же ж був скандал! Скільки неприємних слів мати та донька наговорили одна одній!
Донька обурювалася:
– Хочеш мені його підсунути?! Ти ж бачиш, що мені зараз не до нього, спеціально хочеш мою родину зруйнувати. Я взагалі не знаю, що з ним робити.
Галина Вікторівна намагалася пояснити доньці спокійно, що новому чоловікові потрібен спокій, у нього хворе серце. Вдруге вона так швидко стати вдовою не бажає. Чоловік до того ж не задоволений, що їм доводиться повністю утримувати Максимка. Оскільки в Лариси немає звички купити щось дитині або дати якісь гроші на його утримання.
Розсварилися зовсім та розійшлися ворогами. Максимко залишився у матері. Йому на ніч постели матрац на підлозі. Лариса негайно зайнялася оформленням сина в кадетський корпус. Правдами й неправдами вона досягла бажаного й зі спокійною совістю відправила сина від себе подалі.
У кадетському корпусі Максимко й закінчив освіту. Спочатку було важко, але потім він втягнувся. Засмучувало спочатку, що його не забирали на свята додому. На канікули приїжджав до матері. Приймала. Куди вона дінеться. Максимко став самостійним, відповідальним, фізично зміцнів і був цілком задоволений життям.
Він став випускником корпусу й був направлений на роботу в МНС.
Зла ні на кого не тримає, навіть вдячний матері за те, що вона його віддала в кадети. З першої зарплатні купив усім подарунки.
А бабуся недовго прожила з новим чоловіком, все ж таки стала вдовою і вдруге.
