Рідні люди можуть боляче ранити, більше завдати болю, ніж чужі. Я це зрозуміла на власному досвіді і раджу кожному з обережність ставитись навіть до рідних людей.
У моєї мами є два брата, у старшого є двоє доньок, а молодший не одружений і дітей не має. Мама рідко спілкувалась з братами, тому я дядьків і двоюрідних братів майже не бачила.
Старший брат відкрив власний бізнес і непогано заробляв. А молодший перебивався на підробітках, ніколи постійної роботи не мав.
Мій батько помер коли мені було вісім років і матір виховувала мене сама. Після його смерті нам було дуже важко. Був період коли ми навіть хліб не могли купити. Маму вигнали з роботи і поки вона шукала іншу, то ми дуже економили. Жінка просила допомоги у старшого брата, але він їй відмовив. Вона говорила, що поверне гроші, але дядько навіть не захотів її слухати.
Згодом матір знайшла роботу і ми почали жити добре. Я вступила в університет і через п’ять років я закінчила навчання з червоним дипломом. Спочатку я працювала на мало оплачуваних роботах, але коли набралась досвіду, то відкрила свою дизайнерську фірму. Я зараз дуже добре заробляю і з особистим життям у мене все гаразд. Маю чоловіка і маленьку донечку.
У мого дядька зараз з бізнесом проблеми, він позичив багато грошей, але так і не врятував свою компанію. Зараз потрібно повертати борги, а він не має грошей.
Від фірми у нього залишилось тільки приміщення, яке знаходиться на окраїні міста і коштує воно не багато. Дядько сказав моїй мамі, щоб вона попросила мене його придбати в два рази дорожче, ніж його собівартість.
Мама – добра душа, завжди всім допомагає, тому погодилась. Але я не буду її слухати, чому я маю купляти так дорого приміщення? Мені потрібно відкрити другий офіс, але я хочу це зробити у центрі міста, а не на окраїні і не за таку ціну.
Я дядькові сказала, що не потрібно мене і маму мою використовувати, хай шукає собі інших наївних клієнтів.
