Недалеко від мене у сусідньому будинку живе багатодітна сім’я. У них чотири дочки і три сина. Дітей багато, тому сусідка не завжди давала собі раду з ними.
Старша дочка Олени у п’ятнадцять років завагітніла від однокласника. Жінка розуміла, що у них немає можливості виховувати ще й онука. Вона знала подружжя у якого немає дітей і тому вирішила віддати їм немовля. Дочку вона відвезла в інше місто до сестри, щоб ніхто не знав, що дівчина вагітна.
Коли молода дівчина жила в тітки, то вона вирішила піти вчитися у художню школу. Дівчина дійсно уміла гарно малювати і згодом вона почала заробляти продажем картин.
Через дев’ять місяців Наталя народила дитину і віддала малюка чужим людям на виховання. Молодій матері дозволили відвідувати сина, а згодом найняли її нянькою для малюка.
Вона дуже добре доглядала за хлопчиком і любила його, але не могла розповісти дитині, що вона його рідна матір.
Одного разу дівчина познайомилась з молодим хлопцем, який приїхав на канікули до родичів, які жила в сусідньому будинку. Вона закохалась у Максима і молоді люди почали зустрічатись.
На початку осені хлопець поїхав додому, а дівчина через два тижні дізналась, що вагітна. Вона зателефонувала батькові дитини та розповіла про вагітність, але він сказав, що б вона зробила аборт, бо він ще молодий і йому потрібно вчитись, а не брати на себе відповідальність за сім’ю.
Дівчина знову була вагітна і самотня. Вона вирішила порадитись з мамою, бо вона не мала свого житла і державної допомоги їй буде не достатньо, щоб прогодувати себе та дитину. Матір порадила віддати другу дитину чужим людям.
Наталя запропонувала всиновити майбутню дитину подружній парі, яка виховувала її старшого сина. Чоловік з дружиною погодились, бо вони любили хлопчика і уже давно хотіли всиновити ще одну дитину.
Молода дівчина знову поїхала до тітки жити протягом дев’яти місяців, щоб ніхто з сусідів не дізнався, що вона вагітна.
Після пологів вона віддала немовля прийомним батькам. У неї народилась гарненька блакитноока дівчинка з рум’яними щічками. Подружжя дозволило матері дітей продовжити працювати нянькою.
Вона кожного дня бачила своїх дітей, доглядала за ними, годувала і гуляла в парку. Вони кликали її тітка Наталя, дівчині було боляче, що вони не знають, що вона їхня справжня матір, але вона була впевнена, що для них так буде краще.
Чоловік і жінка, які всиновило дітей виявилися дуже хорошими людьми, які дуже любили та дбали про дітей. Коли хлопчик і дівчинка виросли, подружжю більше не потрібно було послуг няньки, то вони дозволили жінці приходити до дітей у гості і продовжувати спілкуватись з ними.
