Покинула чоловіка заради молодого кавалера, а тепер жалію

З чоловіком я прожила двадцять сім років. У нас є троє дорослих дітей: два сини і дочка. Старшому сину Олегу – двадцять шість років, молодшому – двадцять один, а дочці – двадцять чотири. Вони живуть окремо від мене: дочка і старший син вже мають свої сім’ї, а молодша дитина навчається в університеті та живе у гуртожитку.

Ми з чоловіком відкрили власну справу –  магазин дитячого одягу. Я займався поставками товару, а вона продажем речей. Ми дуже добре почали заробляти і я купила собі дорогу машину та брендовий одяг. До мене почали залицятися молоді чоловіки, але я не звертала на них увагу.

Згодом ми купили великий будинок за містом і переїхали туди жити. Я частіше зустрічалася з подругами, ми ходили у кафе і на виставки. Я почала відчувати насолоду від життя і здавалось, що весь світ біля моїх ніг.

Молоді чоловіки звертали на мене увагу: робили мені компліменти, дарували квіти і солодощі. А згодом я зустріла Олександра та закохалась.

Він був молодшим від мене та мого чоловіка і я біля нього почувалась щасливою.  Одного разу він сказав, що не буде зі мною бачитись поки я не піду від чоловіка. І все обміркувавши, (як мені тоді здавалося) Я вирішила розвестися з Миколою і переїхати жити до коханця.

Мій колишній чоловік завжди брав до уваги мою думку і розумів мене. У нас з ним троє чудових дітей і незабаром дочка має народити онука. Я зараз не розумію, чому я тоді була сліпою та зруйнувала свою сім’ю.

Олександр дав мені два тижні, щоб я покинула чоловіка, якщо я цього не зроблю він піде від мене. Я не знала, як сказати чоловікові, що більше не кохаю його і хочу жити з іншим. Вирішила провокувати сварки і скандали вдома: я знаходила багато причин через які чоловік мене дратував та говорила йому їх, кричала нього через брудне взуття і криво повішаний на вішалку одяг.

Одного вечора чоловік несподівано сам запитав чи у мне є коханець. Не знаю, інтуїція це була чи він що-небудь запідозрив, але я вирішила не брехати, тому відповіла, що є. Він пильно подивився на мене і сказав, що я можу зібрати речі і поїхати жити до свого нового кавалера.

Я зібрала речі і переїхала до Олександра. До мене дзвонили діти та просили одуматись та приїхати додому, а я відповіла, що я щаслива  з новим чоловіком і до батька не повернусь.

У нас було все добре рівно два місяці. Згодом молодий чоловік дуже змінився, або я тоді була засліплена коханням до нього і нічого не бачила. Він живе на орендованій квартирі за яку через місяць спільного життя сказав мені заплатити. Роботи у нього стабільної не має, якісь під заробітки з яких він отримує копійки. Я готувала, прибирала і їжу купувала за свої кошти. Олександр не переймається, що я його забезпечую і не збирається шукати постійної роботи.

Зараз я зрозуміла свою помилку і сумую за колишнім чоловіком, він завжди про мене піклувався та підтримував мене. За роки спільного життя яскраві емоції зникли, але кохання залишилось. Тільки зараз я зрозуміла, що люблю Миколу.

Діти перестали спілкуватися зі мною та підтримують батька, а він почувається добре і виглядає щасливим. Я відчуваю себе самотньою і нікому не потрібною. Нового чоловіка не цікавлять мої захоплення та думки, він не звертає на мене увагу і я відчуваю, що він зі мною живе заради грошей.

Я хочу повернутися до колишнього чоловіка і вибачитись перед ним, але боюсь, що він мене вижене. Я не змогла зберегти свій шлюб та втратила свою сім’ю через примарне кохання до молодшого за себе кавалера.

Можливо, через декілька років Микола пробачить мене і дозволить повернутися до нього. Але зараз, я буду чекати і сподіватись, що колись я зможу знову бути з ним і дітьми.

Оцените статью
Покинула чоловіка заради молодого кавалера, а тепер жалію