Привів у дім коханку-неробу, тепер кається

Довелося навчитися мити посуд, бо зрозумів, що від нової жінки цього не дочекається. Гори брудного посуду могли лежати днями. Кохану не тривожила їжа, яка присихала до тарілок. Їй було ніколи навіть замочити посуд. Правда, про те чим його вимазати, вона теж не тривожилася. Їсти  в домі було нічого. Навіть заварювати чай доводилося самостійно. Так, Оксани борщ тепер залишиться тільки мрією.

Згадуються пиріжки з різними начинками. Смажені і печені. Вчинені і листкові. Зараз слина від спогадів котиться. Було, прийдеш додому, на столі вже їжа, в будинку чистота і краса. Блищить усе. Як можна було раніше цього не  помічати? Це ж мені, дурневі, здавалося, що їй більше не цікаво нічим займатися крім того, як прибирати і готувати, що він їй байдужий, а все миття та витирання, та прання та прасування. Прямо наче замкнене коло якесь!

Тому, коли зустрів Лесю, подумав, що це жінка мрії! На ній мін-спідничка. Підбори височенні!!! А скільки часу вона проводила в салонах краси! І діяло ж, справді красуня! Значить, поважала себе  вона, як так дбала про себе. А ось Оксана ніколи до салону не заходила, навіть журналами краси не цікавилася. Ніколи і не думала волосся пофарбувати. Яка була, така і була. Добре, що природа не обділила, фігура в неї була дуже приваблива. Вона її тільки ніяк не підкреслювала. Вдома – халат і капці, на роботі  – брюки і балетки.

Одного разу він сказав Оксані про все.

“Я покохав іншу. Я йду від тебе. Не стану тебе дурити”, – промовив він.

Оксана немов скам’яніла. Не було ні криків, ні образ, лише тихо котилися сльози. А так хотілося поряд справжню жінку, а не куховарку. Тому Леся запала в душу. Кохаю її. Тільки сам готую й прибираю, сам перу і прасую речі. Часто на голодний шлунок. Часто Оксаниними котлетами та пиріжками марю, іноді, навіть сняться.

Леся милується новими кігтиками, сидячі у кріслі. Інстаграм листає, а поряд її модні речі купою лежать. На тумбочці, котрий день брудний посуд.

Гляну на це і не можу зрозуміти, як тільки мені на думку спало хазяйновиту дружину поміняти на звичайнісіньку неробу-коханку. Як далі так жити? Гидко від самого себе. Жерти хочеться… кину в окріп вареників.

Оцените статью
Привів у дім коханку-неробу, тепер кається