Алло
Привіт коханий…
Привіт Люба! З хлопцями відпочили, вже поспішаю додому. Буду тебе слухатися! (Відчувається посмішка).
Так я тут хотіла поговорити з тобою … Тільки послухай уважно ласка!
Ну добре. Слухати буду уважно і мовчки. Тільки хочу додати … як я тебе люблю !!!
Хочу заздалегідь вибачитися, напевно, я погано вчинила. Якщо ображу тебе, ти прости — так уже склалося …
Ой! Ту ти чого! Не тягни вже!
Така справа … зрозумій … Не можемо ми з тобою бути разом. І причина тобі відома. Ти знайдеш щастя з іншою! Я розумію, тобі потрібні діти … Я буду молити Бога, щоб дружина тобі попалася гарна, ніжна, вірна і слухняна. Навіщо тобі такий тягар, як я. Дітей у мене бути не може. Так що … Та й ходити я навряд чи зможу. Це межа моїх мрій. Занадто багато у мене недоліків. Не хочу тебе мучити. Краще буду жити одна.
Це все, що ти хотіла мені сказати?
Ну як би так…
Полегшало?
Не кричи! (Чути сльози)
Ти знущаєшся? Хіба я можу не кричати? Я такий злий зараз! Так я готовий померти за тебе … Що за муха тебе вкусила, чому я буду з тобою мучитися? Хіба ти не розумієш — я жити без тебе не можу! Не хочу іншу дружину! Тільки лише з тобою буду щасливий! Мені тільки ти й важлива в цьому світі, а на все інше начхати я хотів! Чи не зможеш ходити? Буду носити все життя на руках! Ти як сонечко! Ходиш по землі й світишся. А народити … все у нас вийде. Повір.
Погана я.
Зате тільки моя! Всі? Заспокоїлася?
Ні, не дуже …
Ти занадто багато для мене значиш і я дуже боюся тебе втратити.
