Моя теща живе сама у однокімнатній квартирі. Вона добра та мудра жінка і ніколи не пхає свого носа у нашу з дружиною сім’ю. Її не цікавлять наші справи, життя і навіть онуки. Вона здорова і адекватна жінка, але у неї не все так добре, як здається.
Людмила Володимирівна вийшла на пенсію чотири роки тому. Чоловік помер коли Олені було вісім років і дочку вона виховувала сама.
Коли ми приходимо до неї, то бачимо, що вона не щаслива. Жінка нічого не хоче і нічим не цікавиться. Вона не доглядає за собою, а у квартирі безлад.
Теща ні з ким окрім нас не спілкується, у неї немає друзів. Вона ходить кожного дня у брудному спортивному костюмі і увесь день дивиться серіали. Літня жінка навіть не готує собі їжу.
Моя дружина два рази у тиждень приходить до неї і приносить їй продукти. Її мати сама не готує, тому Олена купує напівфабрикати, консерви і приносить з дому у лотках їжу на декілька днів.
У тещі є ще одна дочка, але вона не цікавиться матір’ю. Ми з дружиною стараємось підтримати жінку, бо розуміємо, що у неї депресія, але не знаємо, як заставити її захотіти жити і радіти кожному дню.
Одного разу ми прийшли до неї і побачили, що їжу, яку принесла Олена декілька днів тому її мати не їла. Вона усі ці дні пила чай і їла сухарі. Ми сказали, що так не можна і їй потрібно дбати про себе, але вона розізлилась на нас і відповіла, що ми не маємо переживати через неї.
Вона не виходить на двір і увесь день проводить у квартирі. Лежить на дивані і дивиться телевізор. Через те, що вона не гуляє на вулиці та не хоче нормально харчуватися у неї почались проблеми зі здоров’ям. Як їй допомогти ми не знаємо, бо вона не хоче нас слухати.
Олена завжди пропонує своїй матері поприбирати у квартирі, але літня жінка їй відмовляє. Вона говорить, що коли буде настрій, то сама прибере. На жаль, ми зрозуміли, що вона ніколи цього не зробить і буде жити в антисанітарії.
