Як було з їжею в CPCP насправді

Якщо послухати наших бабусь, що вони кажуть про харчування за часів СРСР, то можна заплутатися дуже сильно. Бо розповіді ну дуже полярні. Одні розповідають, що мало не ложками їли червону ікру кожного місяця, а інші, що молоко, хліб і масло це все що вони могли собі дозволити. Але як було насправді.

Можна дуже сильно збрехати, якщо скажемо, що хтось з цих бабусь сказала неправду. Бо якщо в одному регіоні було велике розмаїття продуктів, то в іншому цей вибір був мізерним.

Я родом із західної України, але ближче до центру. Все моє дитинство пройшло так, що апельсини та виноград я могла побачити хіба що в мультиках та на картинках. Але через деякий час мій батько отримав кращу роботу недалеко від столиці. Ось там вибір був неймовірним. Так ще й в батька зарплата була дуже солідна. Для того часу цілих 90 рублів отримував. А за 1 рубль, щоб ви розуміли, можна було придбати ціле відро абрикос, або ж 6 буханок хліба, або великих декілька гілок винограду. А ще в кіно разів з чотири піти.

Святкові столи завжди ломилися від їжі. Завжди багато смачного було. І все було зроблене з натурального, не те що зараз. Особливо я любила мамині пироги та торти. Вони були дуже смачні. А ще для мене досі вінегрет та олів’є – це найголовніші салати на новий рік. А ще мама завжди на гаряче приносила пельмені або вареники. І ще завжди була нарізка зі справжньої ковбаси!

Правда в той час лише багаті люди могли собі дозволити собі морепродукти, проте всім вистачало, хто жив там, де добре платили та де був великий вибір продуктів.

Оцените статью
Як було з їжею в CPCP насправді