Назар увесь свій час присвячував розвитку свого бізнесу. Він не любив маленьких дітей, їх плач його сильно нервував.
Коли у мене народилася донечка, мій брат Назар перестав заходити до нас в гості аж поки донечка не підросла. В той час ми спілкувалися лише через переписку в соцмережах. Я все розумів та не наполягав на тому, щоб ми бачились наживо у нас вдома.
Коли Діаночці було пів року, я вирішив піти до психолога. Мені здавалося, що ще трішки і я збожеволію. Я працював вдома і цей крик ніяк не давав мені зосередитись. Дружина теж весь час була на нервах і постійно намагалася подовше бути поза домом. Піде по хліб в магазин – і дві години її немає. Коли донька засинала – то наступав щасливий для мене час, але я тоді не працював, а провалювався в глибокий сон.
Проте коли моя дружина заявила, що йде з подругами в караоке – це стало останньою краплею. Тобто як? Я цілими днями працюю, дивлюсь за донькою, коли вона просить, усі вихідні гуляю з коляскою, а відпочивати буде вона?
Дружина просто поставила мене перед фактом, забовтала суміш для годування донечки та пішла. Я дуже сильно розізлився і з усієї сили вдарив кулаком по столу Діанка від такого шуму прокинулась. Менше за все мені хотілося зараз її втішати… Але я підійшов до дитячого ліжечка, взяв доню на руки, міцно обійняв і попросив пробачення.
Раптом зателефонував Назар і я вирішив усе йому розповісти. Я, звичайно, здогадувався, що він мені про це скаже, але все одно мені хотілося виговоритися. Він вислухав мене і запросив до себе у гості.
– Хоча б розвієшся!
Я дуже зрадів, навіть уявити собі не можете як…
– Добре, я зараз знайду няню і приїду.
– Чекатиму!
Я знайшов няню, домовився з нею і став збиратися в гості. Але чомусь няні все не було і не було…
– Алло, Назар, я не приїду.
– Чому, що сталося?
– Няні ще немає, а я знаю, що ти не любиш, коли у твоєму домі діти. Тому я не приїду.
– Я викличу вам з Діанкою таксі, збирайтесь! — сказав він і поклав слухавку.
Коли ми зайшли у квартиру Назара, я помітив у нього в дома дитячий манеж. Він позичив його у сусідки, щоб я зміг відпочити поки дитина буде бавитися в манежі. Чесно кажучи, це було настільки приємно, що навіть словами не передати. Це принесло мені значне полегшення…
Десь годину донечка гралася в манежі одна, мені навіть не потрібно було кожну секунду за нею дивитися, за той час ми з Назаром змогли чудово поспілкуватися.
З часом Діана ставала дорослішою і я вже міг собі спокійно працювати. Вона ще й досі продовжувала мене радувати своїми успіхами, у нас з’явилися яскраві сімейні спогади. З часом вона пішла в садочок.
Дізнавшись про те, що Назар одружується, я дуже сильно здивувався. Я думав, що цього ніколи не трапиться. А коли він розповів, що вони з дружиною чекають дитину, я здивувався ще більше.
Вони часто приїжджали до нас з малечею в гості. Їх донечка гралася в манежі, який я придбав після події того вечора, коли Назар мене дуже виручив.
