Якось до мене на прийом прийшла жінка років 50. Вона мала гарний вигляд, але теж хотіла отримати допомогу. Понад усе поговорити, тобто виговоритись. А психологи надзвичайно чудові слухачі.
Почала вона зі своїх дитячих спогадів.
“Пам’ятаю як я пішла в перший клас, мене привів тато, а вчителька не відразу зрозуміла, що це тато. Вона поспішала, була дуже заклопотана, обійшла мого батька зі сторони та сказала: “Дідусю, відійдіть в сторону, не заважайте”. А батько, уявляєте собі, нічого їй не відповів. Він якось навіть більше згорбився. Я була пізньою дитиною в сім’ї.
Зараз я зіткнулась з тією ж проблемою, тільки уже з донькою. Коли Вікторія народилася, мені було 35 років, а моєму чоловіку 40. Тобто ми немолоді батьки. І це впливає на виховання дітей”.
Я дивився на свою клієнтку, слухав її розповідь і думав, що насправді, молоді батьки та батьки з досвідом по-різному ставляться до виховання дітей. Перші частіше всього самі ще не награлись, тому до деяких речей відносяться набагато простіше.
А мудрі батьки не хочуть, щоб їх діти наступали на ті ж граблі, що і вони. Вони стараються відгородити дитину від проблем. А виходить, що від життя вцілому. Адже помилки – це теж досвід.
“Ви знаєте” — продовжила жінка, “я була такою бабусею. Дуже врівноваженою і мудрою – це все тому, що в нашій сім’ї не прийнято було балуватися. А зараз про це жалкую і не хочу, щоб моя донька, коли виросте, також ображалася, що у неї надто дорослі батьки”.
Насправді багато хто з сучасних батьків ставлять на перше місце кар’єру і власне задоволення, а про дітей думають потім. Ось і виходять з них зрілі батьки, які потім соромляться свого віку.
Що ж тоді робити? В першу чергу – любити. По-справжньому, щиро. Не залякувати та не критикувати. Просто дати дитині можливість бути собою і відчувати це життя на смак.
Звичайно, мова не йде про вседозволеність. Батьки повинні бути поряд, підстрахувати у разі чого, але зробити так, щоб не заважати дитині розвиватися і пізнавати світ. А ще потрібно спробувати згадати себе в дитинстві. Які розваги на той момент приносили вам найбільше задоволення? Можливо, запуск повітряного змія? Мильні бульбашки? Прогулянки під дощем чи стрибки по калюжах? Звичайно, після більшості дитячих розваг залишаються сліди у вигляді плям на одязі чи розбитих колін. Але в цьому і є вся суть дитинства і його безпосередності. Коли дитина просто робить те, що хоче, радіє життю і заражає цими веселощами всіх навколо.
Молодим батькам це простіше зрозуміти, можливо тому, що вони ще пам’ятають як неприємно було вислуховувати зауваження від батьків. А ось чим старшою стає людина, тим більше у неї правил і норм.
Моя клієнтка вислухала рекомендації та пішла з наміром подарувати доньці справжнє щасливе дитинство. І я чомусь залишився впевненим в тому, що так і буде.
А як ви думаєте, відрізняється модель виховання дітей у молодих батьків і батьків, які ними стали в більш зрілому віці?
Як же правильно поводити себе з дитиною, щоб не здавалось, ніби їх виховує бабуся чи дідусь?
