Відразу після одруження я намагалася бути ідеальною дружиною. Ходила на роботу і, разом з тим, намагалася бути ідеальною господинею, пекла печиво і пиріжки. Але через декілька років у нас народився син. Грошей не вистачало. Чоловіку почали затримувати зарплату. Після того, як син пішов в садочок – я влаштувалась на роботу продавцем. На повний день йти на роботу не хотіла, бо потрібно було забирати дитину з садочка, а у них так заведено, що до п’ятої години усіх дітей забирають. Тому працювала я продавцем на базарі.
Мені стало важко і працювати, і водночас вдома хазяйнувати. Неодноразово чоловік бачив, як я плачу. Я сказала йому, що дуже втомилася вигадувати чим же їх нагодувати. Крім того, я давно не відпочивала.
А на наступний день, повернувшись додому, побачила, як мій чоловік лежить на дивані. Ось і я прилягла біля нього. А що? Я теж працюю і маю право на відпочинок. Сказала йому, що більше не маю наміру працювати і на роботі, і вдома.
Йому нічого не залишалось, як розігріти вчорашню вечерю. Так продовжувалося впродовж останнього тижня, чоловік почав нервуватися. Нарешті він зрозумів, як важко мені приходиться. Цілий день на ногах, на морозі – не кожен витримає, а вдома, замість відпочинку, чекають плита і сковорідки.
Було важко, але ми все пережили.
Я хочу сказати всім жінкам: якщо ви втомилися, то не робіть чогось через силу. Краще ляжте і полежіть в обіймах коханого чоловіка. Якщо він хороший чоловік, то все зрозуміє та підтримає вас. Якщо він вас кохає і ви для нього важливі.
А якщо ні, то він вам не потрібний!