Я втра_тив рідну людину і тепер мене ще й звинувачують в тому, що я в1дібрав у дитини квартиру

Зараз я самотній чоловік без дітей. Зовсім недавно не стало моєї найріднішої людини – моєї дружини. Тепер мені ні з ким поділитися радощами та проблемами. Часто натрапляю в інтернеті на розповіді людей, які зневірилися, і бачу, як в коментарях їх підтримують, дають поради. Можливо, і моя історія викличе у когось бажання прокоментувати її, дати слушну пораду або написати слова підтримки, які мені зараз дуже необхідні.

Моя дружина була старшою за мене на 5 років. Ми були знайомі дуже давно. Я знав її та її чоловіка. Його не стало. Він, коли дізнався, що скоро покине цей світ порадив одружитися з його дружиною. Це була його остання воля.

Через рік я приїхав до своєї майбутньої дружини. Сказав все як є і зробив їй пропозицію. Раніше я уже був одружений, але моє подружнє життя не склалося, я не дуже люблю згадувати про той гіркий досвід. Марина мені подобалась. Вона мала гарний вигляд у свої 60 років. У неї на той час було своє житло. Вона погодилась і я переїхав до неї.

Це були найщасливіші 20 років мого життя. Дружина подарувала мені стільки хороших спогадів, скільки не було взагалі за все моє попереднє життя. Але, на жаль, так тривало недовго. Вона погано себе почувала і заздалегідь склала заповіт. Квартиру заповіла мені. Пройшло ще декілька місяців. Я постійно був поруч. Намагався зробити її життя кращим. Але вона залишила мене назавжди.

А потім почалися неприємності. Через пів року після цієї прикрої події на моєму порозі з’явилася донька Марини зі своїм чоловіком. Вона прямим текстом заявила, що я повинен продати квартиру та половину грошей віддати їй, оскільки вона єдина донька Марини. Тут до розмови долучився її чоловік, мовляв, що я чудово влаштувався, адже живу у двокімнатній квартирі один, а вони з малою дитиною живуть по орендованих квартирах.

Я намагався з ними порозумітися. Запитав, чому стільки часу донька не згадувала про свою матір. Можливо, це і стало причиною того, що Марина не вписала свою доньку в заповіт. Але цей факт вони проігнорували. Лише звинуватили мене в тому, що це я налаштував Марину проти рідної доньки.

Навіть і не знаю що мені робити. Час спливає. Не хочеться продавати квартиру, адже з нею пов’язано стільки хороших спогадів. Водночас донька Марини налаштована рішуче, вона не збирається відступати, а я не бажаю псувати з нею стосунки, та і людського осуду боюся.

Про мене скажуть, що в дитини квартиру відібрав і одружився лише через квартиру. Але це невірна інформація.

Зовсім не знаю як правильно вчинити в цій ситуації.

Оцените статью
Я втра_тив рідну людину і тепер мене ще й звинувачують в тому, що я в1дібрав у дитини квартиру