Їхали народжувати одну дитину, а повернулися додому з двома: з рідним сином і хлопчиком, від якого в1дмовилась мама

В той вечір ми їхали з дружиною в пологовий будинок і думали: “Тільки б не двійня“.

Одного разу вже таке сталося, першою у нас народилася дівчинка, а вдруге народилися двійнята. Хоча у нас і була багатодітна сім’я, але ми згадували як важко було з двійнею і не хотіли б повторення сценарію…

Найдивнішим було те, що тоді ми твердо були переконані, що народиться одна дитина, на УЗД показували одну дитину, виявилось, що друга ховалася. Те, що апарат УЗД помилився, здивувало навіть лікарів.

В перші місяці нам довелося дуже складно, добре, що на допомогу прийшли дідусі та бабусі, які теж були не менш здивовані, ніж ми.

Цього разу все було не так просто…

Після народження четвертої дитини (цього разу народився хлопчик) ми з дружиною були в палаті, дружина його годувала і до нас зайшов завідувач відділення Павло Валентинович. Спочатку він говорив щось незрозуміле, не міг сказати ні слова, а потім якось себе опанував і почав свою розмову:

– Розумієте, тут таке сталося…. 18-річна мама народила дуже гарного хлопчика і відмовилась від нього, за час моєї роботи таке вперше… Ми намагалися її переконати, але вона пригрозила викликати поліцію і дуже сильно кричала…Я поглянув на того хлопчика та й згадав про вас. У вас вже є двійня  і ви знаєте, що з нею робити, то, може, і цього хлопчика до себе заберете? Ми б могли записати, що у вас знову двійня народилася і уникнули б тяганини з паперами, яка триває доволі довгий час! Не хочеться, щоб дитина потрапила в дитячий будинок чи її всиновили якісь нехороші батьки.

Завідувач відділення був нашим хорошим знайомим, та та останнім часом нам доводилося часто бачитись. Я поглянув на дружину, її очі світилися радістю і я без слів усе зрозумів, тому відповів:

Ми згодні, діти зайвими не бувають, тим більше два хлопчики – два помічники.

На наше щастя, це було дуже давно, тоді Павло Валентинович все оформлення взяв на себе і Микитка поїхав з нами додому.

Родичі не були здивовані, що у нас знову двійня, тільки жартували з його приводу, мовляв, які у вас діти конспіратори, весь час ховаються.

Згодом ми розповіли дідусям і бабусям усю правду, але вони це сприйняли позитивно, радіючи яких хороших дітей вони виховали. Маленький Микитка чудово вписався у нашу сім’ю і ми сильно дивувалися наскільки він схожий на нас!

Усі діти вже дорослі та часто приходять до нас в гості разом зі своїми дітьми! Вони дуже дружні між собою і радіють, що з самого народження у них уже було з ким проводити час, разом гратися і спілкуватися.

Як вам таке рішення пари? Не кожен на таке наважився б!

Оцените статью
Їхали народжувати одну дитину, а повернулися додому з двома: з рідним сином і хлопчиком, від якого в1дмовилась мама