Я одружений другий раз. Від першого шлюбу у мене є десятирічна донька, яка після нашого з дружиною розлучення вирішила жити зі мною. Ми з Мирославою жили в моєї мами. Мама дуже любила мою доньку і в усьому нам допомагала.
Згодом я познайомився зі Світланою та вдруге одружився. Тепер у Мирослави є нова мама, яка веде тверезий спосіб життя, на відміну від колишньої дружини, а також працьовита та добра. Моя мама так не вважає, тому постійно намагається контролювати наше життя.
Ми зі Світланою живемо окремо, взяли іпотеку на квартиру, добре заробляємо та сплачуємо усі платежі вчасно. Заради того, щоб мати власне жито, ми багато в чому собі відмовляємо. Але моя мама вважає, що її онука не отримує достатньо у зв’язку з цими витратами.
– Я вам фруктів принесла, – сказала вона, заносячи величезний пакет у квартиру – це все для моєї любої онуки!
Я не дуже радію таким візитам, адже ми самі можемо все купити. Та й купуємо, а мама цього не бачить, то й носить. Ще й вимагає, щоб ми їй звітували. Дуже неприємно після таких візитів. Крім того, вона ще й телефонує Мирославі, запитуючи скільки вона з’їла. Щоб ми зі Світланою раптом нічого собі не взяли.
– Онука без мами росте, тому неможна її об’їдати, – часто говорить моя мама.
І так постійно: дзвонить, запитує, що їла, чи ділилась з кимось. Такі візити вже починають набридати. Звісно, мені це не подобається.
– Мама, – черговий раз я звертаюся до неї, – ми сім’я. У нас прийнято всім ділитися. Ми самі все купимо, не носи, якщо тобі шкода.
– У вас грошей немає, щоб купити, – каже мама. – Всі гроші йдуть на кредит. Чому ви зі мною не живете, у мене місця багато. Я ж хочу якнайкраще. Я росла з вітчимом і знаю як воно!
А про те, що люди різні бувають, навіть і чути не хоче. А я, на її думку, поганий батько, бо не захищаю інтересів дитини.
– Все найкраще потрібно віддавати дітям! – зі сльозами на очах говорить мама. – Коли ви з сестрою росли, то я вас усе найкраще віддавала, останнім ділилася. Сама не доїдала, а вам віддавала.
Ось я і думаю – що в цьому хорошого? Сестра виросла егоїсткою. Поїхала з чоловіком собі жити за кордон, не телефонує, не пише, навіть з Днем народження маму не вітає. Забула все, що мама для неї робила. А я доньку виховую інакше: потрібно ділитися. Якщо залишається остання цукерка, то ділимо її по шматочках. Дитина не повинна бути пупом землі.
– Це не я з внучки роблю егоїстку – це ви з дружиною егоїсти. Думаєте лише про себе і дівчинку навчаєте тому ж.
Як мені пояснити мамі не втручатися в наше життя та життя моєї дитини?
