Матвій дуже любив Вікторію, саме тому він вирішив поїхати до неї поїздом. Він і не думав, що ця подорож так змінить його життя.
З Вікторією вони познайомилися на Дні народження спільних знайомих. Тоді вони цілий вечір спілкувалися, а потім Матвій провів її додому. З того часу вони постійно почали спілкуватися, а потім виявилося, що Вікторія заміжня. Уже три роки вони разом та Матвій увесь час говорить Вікторії, що вона жінка його мрії. А Вікторія стверджує, що продовжує жити зі своїм чоловіком лише заради доньки, чекаючи поки вона трішки підросте. Поки їй лише 13, а в підлітковому віці розлучення батьків – це дуже важкий удар.
Дідусь завжди повчав Матвія: “На чужому нещасті щастя не побудуєш. Навіть якщо вона розлучиться, то вони все одно будуть спілкуватися, адже у них спільна дитина. А ти ще молодий і тобі потрібно будувати своє щастя. Тому залиш її”.
Відразу згадав ситуацію, коли вони з Вікторією мали зустрічати разом Новий рік, але жінка не приїхала, бо у неї захворіла донька. І так постійно. Він не має нічого проти доньки Вікторії, але розуміє, що завжди буде у неї на другому місці.
А зараз Матвій їхав у поїзді та думав, що скоро побачиться з коханою. Його думки перервала поява жінки, яка зайшла в його купе. Вона була дуже гарною.
– Яка осінь золота, – промовила чарівна жінка замість привітання.
– Ага, – сказав Матвій розгублено.
– Ми будемо їхати декілька годин. Давайте знайомитись?
Жінку звали Ольга, вона виявилася цікавою людиною, захоплено розповідала про своє життя та вони цікаво поспілкувалися. Жінка дуже любить подорожувати. Вона багато де була: у Венеції, Парижі, Австралії. Також Ольга вміла слухати.
– Матвій, я вперше в цьому місті. Прокажеш мені тут все?
Вони обмінялися телефонами та Матвій побіг на перон, де його мала чекати Вікторія. Він чекав декілька хвилин, але її там не було. На дзвінки жінка не відповідала.
Матвій домовився з Ольгою, що вони побачаться на наступний день...
Ольга була дуже гарною, Матвій зустрів її з великим букетом квітів. Вони чудово погуляли: обійшли всі визначні пам’ятки міста, гуляли в парку, сиділи в кафе. Жінка йому дуже сильно сподобалась та Матвій зрозумів, що більше не хоче її відпускати.
І тут Ольга зненацька запропонувала:
– Давай зайдемо в гості до моїх знайомих!
Матвій погодився. Вони дійшли до вхідних дверей і їх відчинила… Вікторія. Вона була розгублена та перелякана.
– Ольго, а що це за чоловік з тобою? – запитав чоловік Вікторії.
– Це мій майбутній чоловік, знайомтесь.
Вікторія зникла з поля зору, а Матвій розгубився.
Ці слова збулися. Невдовзі вони одружилися та Матвій забув про Вікторію, хоча вона і далі продовжувала шукати з ним зустрічі.
