Я дуже рано втратив дружину, довелося самому ростити дітей. Я маю трьох дітей. Дві доньки та старший син. Діти ще були маленькі, коли вона пішла назавжди. Я не міг бути слабким. Поки моя мама була здорова, вона мені сильно допомагала.
Я працював за кордоном. Діти були з бабусею. Сину тоді було лише 7 років. Я сумлінно працював, надсилав гроші. Кожен рік приїжджав до них. Увесь час, поки ми не бачились, то я сильно сумував за рідними.
Уже всі повиростали. У них вже свої сім’ї. У них самих вже є діти. Недавно наймолодший син створив сім’ю.
Одного вечора після роботи я вирішив відпочити. До мене несподівано зателефонувала середня дочка Валентина.
Вона відразу почала мене докоряти, навіть не привітавшись:
-Тато, а чому ти дав гроші Марині на авто? Ти хіба не знаєш який у неї чоловік? Він у неї відбере її потім! Залишить її на з чим! Вони ж постійно на межі розлучення. як ти до такого додумався? Як ти міг?
Так, я справді дав старшій доньці гроші. У неї з зятем свій бізнес, який вони тільки відкрили. Чоловік любить гроші, на всьому економить. На авто грошей не вистачає. Всі гроші йдуть на розвиток бізнесу. Я повинен був їм допомогти!
Я не думав, що якісь паперові папірці зможуть змінити стосунки в нашій родині. Я до всіх дітей відношуся однаково. У середньої доньки великий будинок. Я їм допоміг з ремонтом. Поки найстарший син навчався в університеті, я оплачував навчання. Купив йому однокімнатну квартиру. На собі постійно економив. Навіть собі ніяких грошових запасів не зробив. Все робив для дітей, тільки, щоб їм було краще.
Середній доньці Марині не пощастило з чоловіком, бо у нього завеликі запити, а вона з усіх сил намагається йому догодити та зробити так, щоб вдома був затишок. А він завжди залишається незадоволеним постійно.
Старша донька не може та і не хоче її підтримати та зрозуміти. Я переслала доньці гроші на автомобіль, вона подякувала та сказала, що поверне, як тільки бізнес дасть прибуток. Я впевнений, що моя донька хороша людина та допоможе мені тоді, коли мені буде потрібно.
З того часу старша донька почала до мене часто дзвонити:
– Давай нам теж гроші та не менше, ніж їй, а якщо ні, то ми тебе не знаємо.
