– Віктор Максимович, — подзвонила вихователька з дитячого садочку моєї донечки, — у Марійки нежить, Вам потрібно забрати її додому, бо як бітьки дізнаються, будуть жалітися.
Вихователька постійно дзвонила мені так, як на дух не переносить мою дружину через її нестерпний характер.
Я розумію батьків, сам не люблю коли батьки приводять дітей в садочок як тільки вони перестають сильно кашляти, а маленький кашлик до уваги не беруть. І тому я пішов до керівництва в черговий раз відпрошуватия.
– Ні, Віктор, — сказала керівниця, — ти ще звіт свій не здав, маєш час до закінчення робочого дня. У вас же бабуся вдома сидить, то може забрати. Та і у вас дитина спокійна, не буде її сильно турбувати.
Я розумів, що звіт потрібно здати терміново і що крім мене його ніхто не зробить. Телефоную тещі, може забере.
–Я на дачі, у мене поїзд тільки ввечері, а автобуси не ходять! — каже теща, — Я не можу, то ти її до себе на роботу забери, хай тихенько в кабінеті посидить, а ти звіт і доробиш. А потім Ніна вас на машині забере.
Теща живе від нас недалеко, весь час пропадає на своїй дачі, крім дачі їй нічого не потрібно. Вона, в принципі нічого проти мене не має, але дружина від неї приходить така накручена, постійно говорить, що могла б собі знайти багатшого і успішнішого чоловіка.
-Вона чоловіків недолюблює, — казала моя мама на початку нашого смійного життя, — он колишній чоловік не витримав і пішов, нелегко тобі буде.
З Марійкою теща не сидить, в гостях у нас рідко буває. Допомоги від нас не просить. Але все намагається своїй донці пояснити, що я її недостойний В лице мені цього не каже, а дружині нашіптує. Напевно хочу, щоб донька теж залишилась без чоловіка. Все заглядає в мій гаманець, розпитує скільки я заробляю:
– О, доводиться тобі моя бідолашна дитина працювати! це все через те, що твій чоловік недостатньо добре виконує свою роль..
Хоча живемо ми в достатку, здаємо двохкімнатну квартиру, яка залишилась мені від бабусі. Є в нас і авто, і ремонт вдома хорощий. На авто їздить дружина, вона їй для роботи потрібна. Моя дружина робить масажі – їздить на машині до клієнтів. Працює вона неофіційно, клієнти завжди є і у разі чого на лікарняний йду я.
Цього разу Марійка сиділа зі мною на роботі поки я робив звіт, вона у нас молодець, слухняна. Я поставив в кабінеті велику магнітну дошку, дав Марійці маркери і магніти і вона, уявляючи себе великим директором, малювала там свої презентації.
Дружина за нами заїхала і я побачив, що в авто сиділа теща. Виявилось, що моя дружина поїхала за нею в торговий центр, дружині довелося перенести на інший час аж двох клієнтів. І не на дачі теща була, а в тоговому центрі ходила по магазинах, та так накупляла всього багато, що і додому дістатися було важко, а таксі замовляти лінь, та і чому, якщо донька на машині? І чому я не здивований…
Це уже не в перший раз і ні в які ворота уже не лізе. Ніна заробіток втратчає через неї, добре, що клієнти від неї не пішли через такі часті перенесення сеансів масажу.
Як виявилось, сумок було настільки багато, що залишалося лише одне сидяче місце.
Я попросив дружину пояснити як ми тепер з Марійкою маємо дістатися, а вона запропонувала, щоб Марійка сіла в машину, а я поїхав на маршрутці.
В той час на задньму сидінні сиділа теща і задоволено посміхалася. Марійка тулилася до мене зі словами: “таточку, я хочу їхати тільки з тобою”. Відповідно, що тещу висадити ми не могли, то довелося шукати інший вихід.
Я вирішив, що ми з Марійкою поїдемо на таксі. Тільки поїхали ми не додому а до моїх батьків в село, там І Марійці буде веселіше з люблячою бабусею і дідусем і мені лікарняний не доведеться брати.
Через півгодини подзвонила дружина, оскільки ми не приїхали додому, я відповів їй, що зараз не хочу з нею розмовляти і що ми поговоримо потім.
