Мені зараз 30 років. Коли мені було 27, я зробив пропозицію своїй дівчині і вона погодилась. Ми вирішили одружитися і дуже серйозно віднеслися до цього заходу.
Я знайшов ідеальне місце – банкетний зал з видом на озеро. Місце це дуже популярне серед наречених і найближчі три роки усе було заброньовано. Але воно варте того, щоб почекати.
Подали заяву, призначили дату весілля. Ми уже оплатили зал, найняли декораторів, фотографів і музикантів.
У мене є молодший брат. Нещодавно виявиось, що його дівчина вагітна. Вони почали терміново готуватися до весілля.
Брат хотів якнайшвидше одружитися, поки вагітний живіт ще маленький. Ми підтримали його рішення. Батькам поки нічого не казали.
Декілька днів тому ми з братом були в гостях у батьків. Взяли з собою наших майбутніх дружин. Там мій брат оголосив про свої заручини і про майбутнє поповнення в родині. Ми були сильно схвильовані.
Батьки запитали чи порібна допомога з весіллям.
У відповідь брат повернувся до мене і сказав:
— Так, я хотів з тобою про це поговорити. Я дуже надіюсь, що ти зможеш поступитися своїм банкетним залом. У нас мало часу, щоб планувати весілля. Тим більше, що зараз я знаходжуся у пошуках роботи. Це буде дуже багато для мене означати.
Я завагався, не знав, що відповісти. Моя наречена була очевидно незадоволена, тому я спробував захистити своє весілля.
Але мама сказала:
— Не будь егоїстом. Тебе попросив твій молодший брат. Ви чекали три роки це весілля, можете ще почекати.
Після цього розмова відбулася на підвищенних тонах і ми з нареченою поїхали додому. Мій телефон не замовкав.
Наступного ранку зателефонував мій брат. Він був дуже злий:
— Ти завжди маєш те, що хочеш, я і так рідко тебе про щось прошу. Невже важко ще рік почекати? Ви ж і так чекали три роки.
Потім зателефонував батько:
— Немає різниці де буде проходити весілля, — сказав він, – Важливіше з ким ти одружуєшся. Ти повинен уступити цей зал брату. У ньог скоро народиться дитина і це важливо.
За зал ми уже заплатили і брат ні слова не сказав про те, що поверне мені гроші.
На їх думку я повинен поступитися весіллям безкоштовно? Я все ще відмовляюся перенести святкування. Брат звинувачує мене в тому, що я руйную його майбутній шлюб. А батьки погрожують не прийти на церемонію.
Моя мама навіть зателефонувала батькам моєї нареченої і просила їх вмовити нас поступитися залою для святкування.
Вони її культурно послали. Якийсь жах. Я ніби став головним героєм якоїсь мелодрами. Я не знаю, що робити. Може, й правда, віддати зал брату? Так я зможу позбутися скандалів і зберегти добрі стосунки в сім’ї.
