Мироне, ти що бeзг _oлoвий індик, увімкни мозок! – та як даcть мені cтycана

Я сам родом з невеликого містечкаЯкщо точнішето з селаМене виховували дідусь і бабусяБатьків у мене не булоПоїхали на заробітки і не повернулисьБабуся у мене буда добраа от дідуся я дуже боявсяВін володів якимись екстрасенсорними здібностями і обманути його було абсолютно неможливоЧерез тея постійно трусився при виді йогоНі разу такого не булощоб я його не послухавсяДідусь вмів вгадувати події наперед і говорив завжди абсолютну правдуУ нього навіти прізвище було в селі дід Нострадамус.

До рідних він був суворимале водночас справедливимЛюбив мене і бабусю іякщо було потрібно – все для нас віддати мігМи жили мирно і дружностояли один за одногоБільше нікого у нас не булоДрузів у мене не було тежЧерез дідуся мене всі обходили і теж дещо побоювалисяЗверталися лише за допомогоюне більшеНу то нічого

В свої сімнадцять років я поступив до університету і поїхав жити в містоТам я познайомився з дівчиноюВона була дуже вродливадобра і розумна… мала багато залицяльниківале обрала мене… Ми стали пароюВсе дуже швидко розвивалося.

Одного разу вночі мені приснився дідусь.

Миронети що безголовий індикувімкни мозок! – та як дасть мені стусанаЯ аж прокинувся.

Я зрозумівщо дідусь сниться мені не просто такале я до останнього надіявсящо я помиляюсь… Мені не давала спокою думкащо дідусь завжди правий.

Ритая думающо нам потрібно розійтися.

Чому цеМиронети не бачишщо я кохаю тебе?!

Я знаюале так буде краще.

Ми довго розмовляли з Ритоюя не міг їй пояснити причину розривуне міг знайти підходящі словаТа і як би це виглядало: “Мій дідусь уві сні обізвав мене безголовим індикомтому ми маємо розійтися”. Маячня

Наступної ночі мені знову приснився дідусьСитуація з попереднього сну повториласяАле додався ще пакетякий світився білосніжним сяйвомвін був таким теплим і невагомим і пахнув свіжісттю

Це тобітепер воно твоєвикористовуй на благоУ Рити попроми пробачення!

Зранку подзвонив телефонДуже раноще й п’ятої не булоТелефонувала бабусявона плакала:

Миронедідусь померприїжджай скоріше

Я не міг в це повіритиБуквально тільки що ми бачилисья його так чітко чув і відчував його присутністьа тепер його немає

Я дуже рідко плачуале зараз я плакав… Я дуже любив свого дідусяВін був таким сильним і чудовимЗавжди нас з бабусею підтримувавВін був єдиною опорою в моєму життія був розгублений і не знав як я далі буду жити без ньогоЯ швидко зібрався і побіг до виходу з гуртожиткуЗ Ритою поговорю потім

При виході з гуртожитку стояла Рита і чекала мене.

Вона зустрічала схід сонцяСпочатку я дуже здивувавсяа потім сказав:

Ритовибач менея теж тебе кохаюале зараз маю бігти!

Почекайя з тобою!

По дорозі на вокзал я все розповів і знову несподівано для себе розплакався.

Рита мене втішалавсю дорогу їхами мовчки. Я був щасливимщо Рита поруч зі мноюя ледве її не втратив.

Коли ми приїхали – я відразу обійняв бабусюПознайомив її з РитоюЗараззвичайнобув непідходящий моментале так вже склалося

Через декілька днів після похорону я повернувся в гуртожитокМені почалися снитися дивні сния почав відчувати людейпередбачати подіїпідказувати іншим людям що їм робити в тій чи іншій ситуації і зрозумів що було в пакеті

СлухайМироне… хочу тебе дещо запитатиТвого дідуся Максим звали?

Така що

Думающо це він мені сьогодні снивсятакий серйозний.

Атоді це точно був він! – я усміхнувся. – і що говорив?

Що мені буде непереливкиякщо я тебе ображу!

Ми посміялися з цього сну і я в думках подякував дідусю за турботу.

 

Оцените статью
Мироне, ти що бeзг _oлoвий індик, увімкни мозок! – та як даcть мені cтycана