Нещодавно мені виповнилось тридцять п’ять років. Я придбала квартиру і автомобіль. Працюю в престижній компанії. Ні в чому собі не відмовляю. Рік тому познайомилася зі своїм чоловіком. Він молодший від мене на сім років.
Коли ми тільки почали зустрічатися – він працював редактором, бо дуже любить книги. Саме за це я його і полюбила. Він спокійний, розумний і простий. Заробляє він меньше, ніж я, але його ніколи не цікавили мої гроші. До недавнього часу…
Можливо, я сама винна. Дарувала йому дорогі подарунки на День народження, на річницю і тому подібне. Сказала йому, що він може звільнитися і не працювати більше за копійки. Він з радісттю погодився і звільнився, але нову роботу так і не знайшов. Уже більше року він тимчасово безробітний. За цей час у нього розкрився кулінарний талант і я цьому дуже рада, адже мені дуже подобається після роботи приходити в квартиру, де смачно пахне.
Одного разу від його друзів я почула, що мій чоловік не планує більше працювати на якійсь роботі. Сказав, що стан речей його влаштовує і він зовсім не проти сидіти на шиї у дружини. Поділився планами про те, що хоче випросити мене переписати на нього квартиру, яку я придбала ще до весілля. Взагалі, у мене в планах було розділими з ним квартиру, але я хотіла спочатку трішки з ним пожити, щоб зрозуміти, що він за людина. Тепер знаю, що рішення почекати було вірним.
Якось за чашечкою кави я розповіла своїй подрузі про все це. Вона сильно здивувалася. Я і сама була здивована тим, про що дізналася. Шкода, що все так і є. Подруга у мене з хитринкою і підказала, щоб я просто зробила вигляд, ніби переписала на чоловіка квартиру. Так я і зможу перевірити як він себе при цьому поведе.
Я так і зробила. Прийшла після роботи і показала фальшиві папери коханому. Він дуже зрадів, але по очах я бачила, що від ледве себе стримує, щоб не почати високо стрибати до стелі. Підняв мене на руки і почав щиро дякувати.
– Ти могла цього і не робити! Я ж з тобою не через гроші! – ніжно говорив чоловік.
Я зробила вигляд ніби йому повірила і посміхнулася.
Ще деякий час ми жили добре. Чоловік зустрічав мене біла порогу, потім накривав на стіл. Постійно мене хвалив, казав, що дуже радий тому, що ми разом. Я не вірила, бо відчувала, що він щось задумав.
На вихідні ми збиралися поїхати на відпочинок з друзями. Чоловік сказав, що не поїде, бо не дуже добре себе почуває. Коли я повернулася додому, то побачила свої речі на порозі. Частина речей була складена в валізи, а решта валялася на підлозі.
– Це що? – запитала в чоловіка.
Він просто посміхнувся і хитро промовив:
– Речі твої. Ти більше не живеш в моїй квартирі. Можу нарешті від тебе позбутися і жити щасливо зі своєю Оксаною! Завтра подам на розлучення. Готуйся!
Я промовчала. Зібрала решту речей і пішла жити до подруги. Він не знає чия це квартира насправді. Як же мені цікаво побачити його реакцію, коли він дізнається правду.
Мій колишній чоловік в моїй квартирі прожив недовго. Коли наступного дня він, як і сказав, пішов подавати на розлучення, йому там чітко пояснили чия насправді квартира. Зляканий чоловік швиденько прибіг до мене з вибаченнями. Став на коліна. Я йому не повірила.
Зібрала йому його речі зі зловами: “це ти більше не живеш в моїй квартирі“.
