Мій чоловік знайшов свого втраченого сина і заб_ув про свою сім’ю, тепер думаю подати на р0злучення

У мене дуже хороший чоловік. У молодості він зробив одну помилку. Він зустрічався з однією дівчиною, яка від нього завагітніла. Тоді він не був готовий стати батьком і покинув ту дівчину, вона народила хлопчика і віддала його до дитячого будинку.

Багато часу пройшло. Зараз у нас уже сім’я і ми маємо шестирічну донечку.

Мій чоловік працює вчителем інформатики. Михайло дуже любить свою роботу. Навіть залишається після уроків і займається з учнями, які відстають. Грошей за це не бере. Діти його дуже люблять і з задоволенням ходять на його уроки. Звертаються до нього за порадою, пишуть в месенджерах. А коли у нього був День народження, діти прийшли до нас додому, щоб привітати свого улюбленого вчителя. Мій коханий ледве не розплакався.

Згодом Михайло почав займатися з одним учнем. Зі слів мого чоловіка цей учень дуже здібний і розумний. Вони з ним придумали якусь цікаву програму для комп’ютера і вони почали частіше спілкуватися. Чоловік сказав, що у них ще дуже багато роботи але результат того вартий.

Потім вони почали займатися у нас вдома. Я була не проти тому, що так я почала частіше бачити чоловіка.

Але, як не дивно, на роботі чоловік почав затримуватися більше. Приходив додому пізно, майже опівночі. Чому ж так довго він займається з учнями? Він все меньше і меньше уваги приділяв нашій донечці. Спочатку я подумала, що він втомлюється, а потім почала щось підозрювати.

Спочатку я подумала, що чоловік мені зраджує, але потім подумала, що у нього на це немає часу. Тому я вирішила за ним прослідкувати. Одного разу він забув вдома телефон. Михайло дуже уважний і це трапляється рідко. Телефон був без паролю, бо ми один від одного нічого не приховуємо.

В одному з месенджерів я знайшла цікаву переписку з тим самим учнем. Його звати Валентин, навчається в десятому класі. З переписки я дізналася, що це та сама дитина, яку колишня кохана Михайла народила від нього і віддала в дитячий будинок. Ось як доля повернулась. Мій чоловік писав, що йому шкода, що так сталося.

Я зізналяся чоловіку про те, що все знаю. Михайло засмутився від того, що я залізла в його телефон. А я була засмучена тим, що чоловік мені нічого не розповів. Виявилося, що Михайло з Валентином часто проводять час разом. Вони ходять в музей техніки, зоопарк, сидять в кафе. Це неприємно мене вразило. Донька ще ні разу не була в зоопарку. Чоловік зізнався, що він дає хлопцю кишенькові гроші.

– А що думають прийомні батьки про ваше спілкування? – запитала я.

Михайло сказав, що вони не проти. Це, звичайно, добре. Але я думаю, що Михайло таким чином намагається загладити свою провину, компенсувати той час, поки його поряд не було. Образливо, що про нашу доньку він частіше всього забуває. Вона уже не пам’ятає, коли останнього разу проводила час з батьком.

Ми домовилися з чоловіком, що він буде правильно розподіляти свій час. Хай не забуває, що крім сина у нього є ще й донька, якій теж потрібна увага. Михайло мене зрозумів, ми порозумілися, але в нього погано виходить дотримуватися наших домовленостей.

Пройшов уже місяць, але доньці ще й досі не вистачає спілкування з батьком. Валентин же приходить до нас все частіше. А на ці вихідні вони ходили разом у кіно. Здається, ніби чоловік мене не розуміє. Я рада, що він знайшов свого сина, я щаслива, коли щасливий він. Але йому потрібно згадати про доньку.

Якщо нічого не зміниться, доведеться приймати міри. Думаю зробити вигляд, що хочу з ним розлучитися. Можливо, більш радикальні заходи на нього більше вплинуть.

Оцените статью
Мій чоловік знайшов свого втраченого сина і заб_ув про свою сім’ю, тепер думаю подати на р0злучення