Я був дуже засмучений через реакцію сина. Невже він не розуміє, що таке може трапитися з кожним і родичам потрібно допомагати.

Я маю двох синів, вони уже дорослі, Молодший Віталій, а старший Руслан.

Рік тому дружини Руслана не стало і він залишався сам з п’ятирічним синочком. Я часто їм допомагаю в міру своїх можливостей, а літом, коли садочок не працює, забираю онука до себе, щоб син міг і далі працювати, він у мене айтішник.

Віталій одружений, дітей поки вони не мають, живуть добре.

Нещодавно дружина Віталія поїхала за кордон на заробітки, а Віталій потрапив до лікарні. Він зламав ногу. Там виявилась непроста ситуація – перелом зі зміщенням, тому доведеться трішки полежати в лікарні.

— Тату, не хвилюйся, мене скоро випишуть, все буде добре. У мене до тебе є одне маленьке прохання, — син просив мене подивитися за господарством, бо більше нікому. — Я розумію, що ти з Богданом сидиш і, можливо, тобі буде важкувато, але поки я вийду з лікарні, то все пропаде. А дружину не скоро відпустять, адже вона тільки влаштувалась на роботу.

Я звичайно погодився. Руслан же, почувши це, сильно розізлився.

— А сусідів попросити не можна було? У них же там велике село, всі один одного знають? — ледь стримуючись говорив старший син. — Куди мені тепер Богдана діти, у нас на роботі з дітьми не можна! Знайшов кого попросити, ти подивись. Це його проблеми та хай він їх сам вирішує.

Я був дуже засмучений через реакцію сина. Невже він не розуміє, що таке може трапитися з кожним і родичам потрібно допомагати. Сказав Руслану, що Богдана візьму з собою. Відпочине собі в селі на чистому повітрі, у Віталія там великий будинок, є кролики, кури, Богдану буде цікаво — буде їх годувати, побачить на власні очі де що росте. Зручності всі в будинку, спати є де.

Руслан не був цим задоволений, але діватися нікуди – погодився. Він надавав мені спреїв від комах, сказав, щоб я онука ними бризкала кожен раз, як він виходить на вулицю, дав ще сонцезахисний крем, який кожні три години потрібно намазувати на дитину, наказав мити руку перед кожним прийомом їжі ну і багато різних вказівок

З Богданом в селі ми були тиждень, провели чудово час. Він бігав з маленькою лійкою і поливав город, рвав траву для кроликів і годував курочок. Такий вже радісний від того всього був! Раніше таких птахів і тварин тільки на картинці бачив. Коли Віталій вийшов з лікарні, то відвіз на додому, дав з собою фруктів і ягід — дуже мені дякував за те, що я йому допомогла.

Руслан же прискіпливо оглянув сина, все переживав, щоб його ніякий комар ніде не вкусив. Сказав, що всі ці дні дуже сильно хвилювався і більше не дозволить Богдану поїхати зі мною в село до Віталія. Хай наступного разу брат шукає інший вихід з ситуації.

Забрав Богдана і вони пішли додому. А я сидів на кухні наминаючи черешні і все не міг зрозуміти де я схибив, виховуючи старшого сина. Це ж його рідний брат, а він хоче, щоб батько допомагав лише йому одному.

Оцените статью
Я був дуже засмучений через реакцію сина. Невже він не розуміє, що таке може трапитися з кожним і родичам потрібно допомагати.