Я недаремно пишу цю статтю, бо надіюся, що написане мною багато на кого вплине і, можливо, навіть допоможе змінити спосіб життя. Адже це так просто – почати жити інакше. Ось тільки не кожному це під силу.
Ми з дружиною уже давно переїхали жити за кордон. Недавно ми гостювали у моїх батьків. Зібралася уся родина і ми вирушили на природу, щоб посмажити шашликів.
Далеко вирішили не ходити, а відправились на галявину неподалік будинку моїх батьків. Там ідеальне місце для відпочинку – озеро, лісок і невелика галявина.
Дісталися до місця призначення.
Там, де раніше росли польові трави – тепер височенний бур’ян, багато де місця випалені багаттям та ще й повно сміття. Побачене мене сильно розчарувало.
Заледве ми знайшли більш-менш чисту галявину, нам довелося прибрати залишки сміття та недопалків, бо навіть не було де сісти, вогонь розвели в мангалі. Шашлик вийшов на диво смачний, проте мене не радував вигляд моєї колись улюбленої галявини — вона виглядала брудно і жалюгідно. А озеро було таким мутним, що я не ризикнув у нього заходити.
Я попросив своїх рідних не кидати сміття на траву, а збирати його у спеціальний пакет. Особисто перевірив, щоб після нас не залишилось сміття. Мені дуже шкода було галявини.
Моєму невдоволенню не було меж і я голосно висловив свою думку. Тим більше, що на виході з галявини стояли смітники – це ж пару метрів, невже важко до них донести сміття?
Після того, як ми відпочили та зібралися йти додому, я помітив, що ні у кого немає пакети зі сміттям. Тоді я почав розпитувати де він.
Батьки заспокоювали мене сказавши, що вже викинули.
Я запитав:
– Куди викинули, я щось не бачив?
– Туди, куди й усі, в очерет. А що, нам більше за всіх потрібно?
Я ледь стримався від зауважень. Хотів дістати сміття і викинути, але дістати його не зміг.
І тоді я зрозумів одне: вони заслуговують того, як вони живуть. Заслужили погані дороги, брудних річок і озер, маленьких зарплат, відсутність світла у під’їздах, уряду, який краде.
Якщо їм самим на себе начхати, то чому уряд має піклуватися про них? Хто поважатиме їх – якщо вони самі цього не роблять?
Не уряд забруднює річки та краде лампочки в під’їздах. Не уряд ламає лавки викидає сміття повз сміттєвий бак. Я більше не вірю в бідовий народ, якому погано живеться.
Ми самі собі створюємо умови для проживання. Зміни потрібно починати з себе.
