Ми зустрічаємося вже півтора року. Я відкрила депозит, продавши власний автомобіль. Не пройшло й п’яти місяців, як коханий забажав придбати солідне авто для нас обох. Мені важлива його думка і я її поважаю, тому вирішила, що хай буде так, як він задумав. У нього вже була не дорога машина, яку він продав.
Тому на нове спільне авто левову частку дала я, а він доклав порівняно невелику суму плюс відсотки по кредиту і ми матимемо заплановане придбання.
Мій батько подарував нам квартиру на якій ми мешкаємо вже майже рік. Я хочу вже справжню сім’ю, хочу відчути радість материнства. Тому ми вирішили одружитися. Щоб якось спонукати коханого дати швидший розвиток нашим стосункам, я сказала, що автомобіль хочу придбати у шлюбі. Ось він і запропонував мені стати його дружиною. Я була вже в передчутті приємних весільних клопотів, та все відбувається не так, як я мріяла. До весілля лишився місяць часу, гостей запрошено, ресторан замовили й домовились із фотографом і навіть придбала весільну сукню.
А наречений влаштував сварку за кілька тижнів до церемонії та сказав, що весілля не буде. Я почала обдзвонювати родичів та знайомих, щоб крізь сльози повідомити про те, що все скасовується. Аж раптом, через кілька хвилин, він сказав, що нічого скасовувати не треба. Він охолонув і зрозумів, що таки хоче на мені одружитися. Все заново.. Знову розпочала підготовку, аж раптом йому знову щось не сподобалося і він дає задню.
Таке відбувалося тричі. Весілля вже зовсім скоро, а я не розумію його поведінки, чому він так мучить мене. Мені вже соромно дивитись родичам і близьким в очі. Його поведінка розбиває мені серце. Та я закохана і стараюсь його зрозуміти. Поки мені це не дуже вдається. Не знаю, як мені бути..
