Історія мого чоловіка і його колишньої дружини доволі не проста. Але її завершення узагалі може ваш ш0кувати.
Вони розійшлись три роки тому. І це після 20 років спільного життя і двох повнолітніх дітей.
Просто сказала, що їхнє кохання залишилось у минулому і вона більше не хоче витрачати час на цей шлюб, особливо враховуючи, що діти виросли. Бачте їх більше нічого не поєднує.
Щоб ви розуміли, одружились вони, коли Тарасові було 20 років, тож його колишня – єдина жінка, яку від колись мав. До того ж він романтик, вірив у кохання на все життя. Але щось пішло не так.
А коли Тарас ще й дізнався, що у неї з’явився новий чоловік, через місяць після розлучення, то він узагалі був розбитий. Схоже, що вона зраджувала йому і у шлюбі. А чоловік нічого не підозрював.
Але Тарас розумів, що не може прожити усе життя шкодуючи, що сталось те, на що він не мав жодного впливу. Взяв себе у руки, повернувся на роботу, знайшов хобі, яке приносило йому задоволення.
Став більше бачитись з дітьми, які страшенно хвилювались за нього, після того, що сталось. Життя стало по трохи налагоджуватись.
А через рік він зустрів мене. Не думаю, що він очікував закохатись, після такого. Мабуть, налаштував себе, що доведеться прожити життя на самоті, лише б не наражати себе на той самий біль, який йому довелось пережити. Але життя – не передбачувана річ, зводить людей, які того не чекають.
Йому знадобилось немало часу, щоб довіритись мені і дозволити собі розслабитись. Я ж бачила у ньому щось особливе, тому й старалась бути терпеливою.
І коли лише почало здаватись, що все налагодилось, ми почали жити разом, як раптом на порозі з’явилась його дружина. Я не очікувала її побачити, а Тарас узагалі не міг підібрати слова, коли вона привіталась з ним.
А їй зовсім не бракувало наглості. Вона просто ступила до квартири, тримаючи у руках валізу і два пакети. Почала розповідати, як важко вона добиралась додому і яка рада, що нарешті можна відпочити.
Хотіла навіть обійняти Тараса, але той ступив крок назад. І аж тоді вона помітила мене і вирішила запитати:
- Ой, а я бачу, що ти мене не чекав?
- Звісно, що ні. Чому б я мав тебе чекати?
- Тому що ми чоловік і дружина, ми стільки всього разом пройшли.
- Ми розлучені і ти пішла від мене на три роки, лише щоб заявитись на порозі, ніби нічого й не сталось.
- Ну подумаєш, хто ж не допускався помилок у житті. Але ж тепер я тут, невже це для тебе нічого не означає?
- Ні. У мене зараз нове житті і нові стосунки.
- То я не можу повернутись додому?
- Це більше не твій дім.
Дружина ще раз глянула на Тараса, а потім на мене. Зрештою просто пробурмотіла щось і вийшла з квартири. Не знаю, на що вона розраховувала, але сподіваюсь, що більше ми з нею не зустрінемось.
