Юля ніколи не шукала простих шляхів. Їй не хотілося працювати на когось, як це робив її чоловік, їй хотілося мати свою справу й бути діловою бізнес-леді. Починала вона з того, що почала продавати дешеву косметику в інтернеті. Гроші йшли на рекламу, на розвиток цього “безпрограшного бізнес-проекту” як то запевняла Юля, але прибутку не було ніякого, магазин працював у мінус. Тарас це розумів, але Юля так запалилася цією справою, що він не смів якось дорікнути дружині про дохід.
З кожним днем проблем ставало все більше. Грошей, які заробляв Тарас на своїй роботі, не вистачало на життя, що вже говорити про ведення інтернет-магазину. А Юля ніяк не могла заспокоїтися. Вона була впевнена, що все йде чудово. І те, що у них від сили три замовлення в місяць це — не сезон.
Одного разу Тарас пізно ввечері повернувся з роботи, а Юля одразу з порогу почала:
— Я хочу відкрити ще один магазин, але вже реальний. Пам’ятаєш, ми дивилися приміщення.
— Кохана, пам’ятаю, але зрозумій, зараз я не зможу це оплатити. В нас немає на це грошей. Почекаймо ще кілька місяців до весни й там подивимося.
— Ти ж можеш кредит взяти! Тарас, я відчуваю, що цього разу все вдасться й все запрацює!
— Юля! Прийди до тями. Який кредит! А якщо не вдасться, чим ми його віддаватимемо? Прошу тебе, почекаймо!
— Нащо я за тебе заміж вийшла, якщо ти зі мною не рахуєшся й не довіряєш. Я ж кажу, все вдасться. Чому ти не можеш мене підтримати й допомогти! Я хочу розлучитися, мені набридло все це!
Тарас зрозумів, що втратити сім’ю він не хоче, тому погодився на кредит. Бізнес-ідея Юлі провалилася. І на основі цього почалися сварки, звинувачення одне одного в невдачах. Юля пішла від Тараса до іншого чоловіка, залишивши його з кредитом і купою проблем.
Але Тарас не розгубився. Працював цілими днями і зрештою повернув усі гроші. Приміщення не спішив продавати, на перший час здав в оренду, щоб не пропадало даром. Він мав на нього свої плани.
І лише, коли справи потроху почали налагоджуватися, всі гроші були повернені, повернулася і Юля. Сказала, що вагітна й дитина від Тараса. Але хлопець так легко не повірив у ці слова, сказав, що прийме їх тільки тоді, коли побачить тест ДНК. Юля знову пішла, голосно гримнувши вхідними дверима. Що б це означало?
