Я закохалась в Дениса ще в 8 класі, як і всі дівчата нашого класу. Він завжди був добрим і розумний, та й вроди йому було не позичати. Навіть старшокласниці часом оглядались на нього у коридорах. Але я й подумати не могла, що у 10 класі і він на мене зверне увагу. Тим більше, що до нього тоді активно приставала Аліна, яку всі визнавали нашою головною красунею. Але правду кажуть – серцю не накажеш, тож ми стали зустрічатись.
Це були чудові часи. Він дивився на мене щоразу як вперше. Засипав компліментами, робив подарунки і навіть не думав дивитись на інших дівчат, щоб вони не робили. А багато хто намагався привернути його увагу. Якщо ви думаєте, що Аліна здалась, то ви помиляєтесь Вона не раз писала мені і говорила прямо в очі, що нашому коханню не багато лишилось, бо скоро вона забере Дениса в мене.
Мені не приємно було таке слухати, але я старалась не зважати, адже щиро вірила у нашу з Денисом любов. Ми часто говорили про наше спільне життя. Обрали університет, куди обоє планували вступати, домовились, що обов’язково заведемо собаку, як тільки одружимось. І мені здавалось, що так і буде. Але в день нашого випускного усе змінилось. В якийсь момент я помітила, що Денис кудись зник. Шукала його по всьому закладу і навіть розпитала однокласників. Один із них сказав, що бачив, як вони з Аліною виходили на двір за руки.
Я не хотіла в це вірити і не планувала перевіряти, але цікавість взяла гору і я пішла шукати їх. Знайшла майже одразу за поворотом. Денис сидів на землі, наполовину роздягнений, опершись на стіну. А біля нього Аліна, теж у непристойному вигляді. Я не стала нічого питати чи виясняти, просто втекла звідти і одразу попросила батьків забрати мене додому. Просто не могла повірити, що мій коханий вчинив таке у наш випускний вечір, коли залишалось лише декілька годин і ми б більше ніколи не побачили тієї Аліни.
Я плакала декілька днів. Не могла знайти собі місця і не знала, що робити. Батьки розпитували мене, але я мовчала. А потім виявилось, що батьки Аліни звинувачують Дениса у зґвAлтувAнні і якщо він не одружиться з Аліною, то вони подадуть заяву у поліцію. Батьки одразу все зрозуміли. Зібрали свої і мої речі і забрали мене до села.
Денис постійно дзвонив і писав мені, стверджував, що нічого не пам’ятає і скоріш за все Аліна щось йому підсипала. Я йому не повірила. Вона звісно підла, але ж не божевільна. Правда?
З того вечора минуло вже багато років. Денис з Аліною таки одружились, у них народилось двоє дітей, тож дівчина дотримала своєї обіцянки і таки забрала у мене коханого.
А я й досі не можу знайти своє щастя. Боюсь, що якщо довірюсь якомусь чоловікові, то знову отримаю таку рану, від якої не зможу зцілитись.
