Коли ми з Миколою зустрілись, він вже був одруженим. З дружиною вони познайомились ще в університеті і прожили разом вже 5 років. Здавались щасливою сім’єю, але мабуть такою не були, інакше життя склалось би інакше.
Дітей у них не було, бо Олена, так звали дружину, хотіла спершу побудувати кар’єру. І їй це успішно вдавалось. Вони мали достатньо грошей, тож ні у чому собі не відмовляли і часто їздили у подорожі. У одній з таких поїздок Микола і зустрів мене. Я одразу відчула, як в серці щось защемило.
Але я знала, що нізащо не стану коханкою для одруженого чоловіка, тому трималась від нього якнайдалі. Але це було дуже важко, бо і він був до мене небайдужим. Тому у нас була непроста розмова про те, що я буду з ним лише тоді, коли він розлучиться з дружиною. І він погодився.
Якщо чесно, я очікувала на гнівні повідомлення і дзвінки. Чекала, що його колишня стане звинувачувати мене у тому, що я зруйнувала її сім’ю. І я б навіть не мала, що відповісти, адже й сама відчувала за це вину. Але цього всього не сталось. Олена просто відпустила його.
Через два роки ми з Миколою зіграли весілля. У нас чудове життя, дві доньки і власний бізнес. З колишньою дружиною Микола не підтримує зв’язки, але ми знаємо, що й у неї життя добре склалось і вона вдруге одружилась і живе щасливо.
Багато років пройшло, ми й не згадували про історію нашого знайомства, насолоджувались тим, що маємо. Старшій доньці виповнилось 20 років, вона стала справжньою красунею і одного дня захотіла познайомити нас з сім’єю свого хлопця – Ярослава.
Ми з чоловіком були зовсім не проти, запросили їх у гості. Але я й подумати не могла, що на порозі стоятиме ніхто інший, як колишня дружина мого чоловіка.
Дякувати Богу, вона не влаштовувала ніяких скандалів, а навпаки увесь вечір сміялась і жартувала і сказала, що буде рада, якщо наші діти одружаться.
Ось так неочікувано може розпорядитись життя.
