У мене є старша сестра, звати її Оксана. Ми з нею завжди знаходили спільну мову, незважаючи на те, що у нас різні батьки.
Батько її покинув ще коли вона була маленька і до неї не признавався, а мій пішов у інший світ сім років тому. Квартира в якій ми усі троє жили залишилась нам від мого батька.
Оксана після закінчення навчання переїхала жити на орендовану квартиру. Ми з мамою думали, що вона тепер буде жити окремо, тому я зайняла усю кімнату. Колись я жила з сестрою у одній кімнаті і мої речі були тільки на моїй половині кімнати, а тепер я розставила їх так як мені зручно.
Через деякий час сестра сказала, що виходить заміж і я була дуже радою за неї. Після весілля вона завагітніла і звільнилась з роботи, бо погано почувалась. Грошей, які заробляв її чоловік їм не вистачало на оренду квартири, тому одного дня вони сказали, що будуть жити з нами. Ми були шоковані, бо в нас двокімнатна квартира і ми не маємо де чотирьох людей розмістити. Але прийшлось змиритись і я вирішила, що буду жити в одній кімнаті з мамою, а молоді люди нехай живуть у іншій. Вони обіцяли, що Олег знайде більш оплачувану роботу і вони переїдуть. Але минуло шість років і вони не переїхали.
Ми не могли виставити сестру з квартири, бо вона народила дитину. Ось так ми п’ятеро жили у двокімнатній квартирі. Оксана допомагала матері готувати їжу, прибирати і грошима ми складались на продукти.
Олег знайшов кращу роботу, але вони не переїжджали, бо відкладали гроші на своє житло. Коли вони зібрали достатню суму і збирали речі, щоб переїхати моя сестра замість того, щоб нам подякувати почала дорікати:
– Я знаю, що ви тільки того чекали, щоб ми переїхали. Вам добре жити двом. Я завжди була зайвою! Мама мене ніколи не любила, а усе робила для своєї молодшої доньки.
– Чому ти так кажеш? Я вас обох люблю однаково. – здивовано відповіла мати.
– Я тобі не вірю. Сестра з тобою живе у квартирі і їй не потрібно було збирати гроші на власне житло, а ми мали економити і відкладати гроші, щоб мати де жити.
Я не розумію її претензій. Вона злиться на нас через те, що вони з чоловіком мали збирати гроші на житло, але квартира у якій ми живемо залишилася від мого батька, тому вона на неї немає права. Але ми з матір’ю їй дозволили жити з нами, а могли б вигнати на двір і за це вона мала б нам подякувати.
Сестра з сім’єю переїхала і тепер з нами навіть спілкуватись не хоче. Племінницю ми не бачимо і моя мати через це дуже переживає.
Я сподіваюсь, що через деякий час сестра знову почне з нами спілкуватись. Мені жаль матір, бо вона дуже сумує за дочкою і онучкою.
