Інколи поведінка людей у громадському транспорті мене дуже дивує, деякі пасажири поводяться нахабно і вважають, що якщо ти молода, то обов’язково маєш їм уступити місце. Ось така історія сталась зі мною і моєю колегою.
Декілька днів тому ми з Наталкою їхали після роботи додому у маршрутці, ми були дуже втомлені, бо увесь день працювали. Я ледве себе стримувала, щоб не заснути. У маршрутку зайшла жінка з дев’ятилітньою дитиною та почала на нас дивитись, так ніби ми їй щось винні. Через декілька хвилин вона підійшла до нас і стала вимагати, щоб ми уступили їй місце. Я думала підвестись, але Наталя мене зупинила. Вона запитала жінку:
– Ви їдете з роботи?
– Ні, я не працюю. Мене чоловік забезпечує. – відповіла вона.
– А може ви з навчання їдете?
– Ні, я давно закінчила університет.
– А ви висипаєтесь? Скільки годин ви спите?
– Дев’ять – десять годин. – здивовано відповіла жінка.
– А дочка скільки годин спить?
– Та, як і я.
– А ми вчимось та працюємо і спимо по 5 – 6 годин на добу.
Пасажирка усе зрозуміла і більше не вимагала, щоб я чи Наталя уступили її дочці місце.
