Я поїхала здавати дипломну роботу до іншої країни. Навчалась на заочному, а всі екзамени та захист диплому мала здавати очно. Хоч трішки поподорожувала. Коли я збирала сумки, мій хлопець був якийсь збуджений. Весь час питав, чи я надовго, коли повернусь і ще купу різних питань. Було точно помітно, що він нервує. Проте, я не придала цьому значення. Можливо, так хвилювався за мене, щоб вдало дісталась та гарно захистилась. Ввечері він провів мене на літак. Я вимкнула телефон, та вирішила поспати три годинки. Коли я вже заселилась в готель, увімкнути інтернет до телефону, мені прийшли повідомлення від мого хлопця “Аню, вибач, проте ми маємо розійтись.”. Жодних пояснень. На дзвінки він не відповідав, так само як і на повідомлення. Подумала до біса його, потім розберусь. В мене зараз є інша важливіша справа. Я розклала речі, а там лежав не мій ноутбук, а мого вже колишнього хлопця. Тільки я його увімкнула, мені вистрибнув його чат з незнайомкою.
-Любий, я вже так сумую за тобою. Коли ти вже проведеш ту козу на літак та приїдеш до мене?
-Сьогодні об одинадцятій чекай. Надягни щось гарненьке та привабливе, з мене смачна вечеря та вино.
-Люблю тебе, сонечко.
-І я тебе. В мене буде для тебе гарна новина. Цілую.
-Цьомки.
Ось і все пояснення. Мені не хотілось більше бачити того павича. Але наскільки потрібно бути підлим, щоб покинути мене ось так, коли я не зможу ні поговорити з ним, ні побачити. Типу мінімізувати всі проблеми, які можуть виникнути при розриві відносин. Гарно що він пішов. Таких бридких людей я не хочу бачити поруч у своєму житті.
