Моя давня знайома дуже своєрідна жінка. З тих, кого не хочеться зайвий раз бачити. Коли я переїхала жити до Києва, вона вирішила скористатись послугою “безплатний готель у знайомих”. До того ж вона мене геть про це не питала. Просто одного ранку зателефонувала, та сказала, що їй потрібно десь сьогодні переночувати, бо грошей на готель немає. Ну що ж. так то так. Знаю я її давно, нехай раз переночує.
Проте я вже при дзвінку знала, чим це все для мене обернеться. Людина вона абсолютно безтактовна, та не вміє нормально висловлювати свою думку. Суне свого носа, куди не просять, та за собою нічого не помічає, в комусь же, пилинку видивиться. Нічого позитивного зі спілкування з нею я не винесла, тому намагалась ігнорувати по максимуму. Вона була дуже неряшливою, голову мила рази три на місяць. Від неї завжди був запах немитого тіла, з нотками парфумів на розлив. Неперевершений дует запахів.
Як тільки ця юдина зайшла до мене у квартиру, скривилась. Прокоментувала мій ремонт, на хвилиночку, який мені обійшовся майже в дев’ятсот тисяч гривень, дешевеньким, ніби все замовлене з китайського сайту. Я не звернула уваги особливо, проте осадочок залишився.ходила все обдивлялась, ніби професіонал ремонту, чи господар дому, який оцінює роботу на прийняття. Ввечері, коли ми сіли вечеряти, ця персона назвала їжу скупенькою, для гостів можна було й розкошелитись на щось дорожче. На хвилиночку, вона навіть фруктів не взяла, прийшла з пустими руками. Прийшла переночувати безплатно, поїсти на шарика, помитись, ще й не задоволена, що ночує в новенькій квартирці, з ремонтами, а головне, безплатно! Я терпіла до останнього, проте всьому ж приходить кінець. От й моєму терпінню прийшов кінець, коли знайома заявила, що викине на вулицю мого кота, бо тваринам місце на вулиці, а не у квартирі. Їй не подобається, що він плутається під ногами. В результаті, я сказала, щоб та виміталась з мого дому. За все, що вона отримала від мене, я не почула навіть дякую, окрім дорікань, що все не так. Сама ж вона живе в старій комуналці, яка дісталась їй у спадок від бабці. Ні ремонту, навіть косметичного, ні спроб покращити свої умови життя вона не робить. Впевнена, що навіть з прибираннями там сутужно. А от мене критикувати, бути всім незадоволеною, це, будь ласка. За безплатно це більше, ніж чудово.
Я захлопнула за знайомою двері. Побажала гарної дороги та пішла заспокоювати свої нерви. Ненавиджу таких людей. Вони ніби якісь енергетичні вампіри. Від їхнього візиту потім ще тиждень відходити потрібно. На душі аж противно.
