Мій собака Ріко, чистокровний доберман буквально влаштував моє життя. Допоміг знайти жінку, яка зробила мене найщасливішим в цілому світі.
Кожного ранку перед роботою я ходжу на пробіжку до парку, заодно вигулюю Ріко. Парк, потрібно зазначити досить чималий, навіть за годину бігу не встигаю його весь пройти. Людей там завжди багато, в більшості випадків спортсмени, або мами з дітками. Той ранок я проспав. Тому збирався похапцем. Пішли з Ріко до парку, де він ніби збісився, вирвав повідець і втік, куди очі бачили. Я довго намагався його знайти, але все марно. Цього ж вечора розвісив оголошення, що пропав пес, просив повернути за винагороду. Буквально через пів години мені зателефонувала дівчина, сказала, що вона знайшла Ріко. Домовились зустрітись в парку.
Дівчина виявилась дуже привабливою, в гарній спортивній формі з довгим темним волоссям. Мрія, а не дівчина. Тоді я з себе не міг й слова вичавити. Все було ніби в тумані. Раніше я не вірив в кохання з першого погляду. Видно, що дарма. В мене зберігся номер телефону Іри, але мені було страшно його набрати. Ситуацію вирішив мій пес.
Упродовж тижня кожного дня він нахабно тікав від мене до Ірини. Він ніби відчував щось. Я то сварився на нього, але в душі просив, щоб він зробив це ще раз. В решті, Ірина перша запросила мене на побачення. Моя симпатія була взаємною. Тепер я вже був впевнений в ситуації, тому взяв все у свої руки. Через місяць побачень ми вже жили разом, а через рік одружились. Кожного дня я кажу “дякую” Ріко. Аби не він, то я навряд зустрів би Ірину, кохання всього мого життя.
