Коли ця дівчина з’явилась у моєму житті, я зрозумів, що втратив голову він кохання. Вся моя увага була прикута до неї. Мені завжди подобалися дівчата, які були скромними, стриманими. Бачили б ви її реакцію на мої невеличкі знаки уваги, подарунки. Тож коли Ірина відповіла мені взаємністю, я був на сьомому небі від щастя.
Протягом багатьох років йшли разом пліч-о-пліч. Я завжди дивувався, якою Іра була працьовитою і різносторонньою. Не було і дня, щоб вона проводила час без користі. Вічно металася у справах, а у вільний час займалась різними заняттями, що їй подобалися.
На той час я ж уже був спокійнішим, вів розмірений спосіб життя. Хотілося провести вечір разом, переглянути фільм, смачно повечеряти, випити разом кави. Та це рідко вдавалося втілити в реальність, адже Іра йшла з дому в 9 і приходила в 10. Втомлена вона йшла митися, поспіхом щось закидала в рот і лягала в ліжко. Добре, що хоч перед сном ми обмінювалися новинами, враженнями від прожитого дня.
Ми ніколи не сварилися, адже навіть на це не було часу. А коли у мене на роботі також почався складний період, то ми взагалі не спілкувалися. Приходили і відключалися, а вранці як роботи збиралися у своїх справах.
Саме в цей час мені зустрілась чудова жінка Соломія. Вона з першого дня на роботі намагалася добитися моєї уваги. Я довго намагався ігнорувати контакт з нею, ніяк не реагував на її залицяння. А на новорічному корпоративі я втратив контроль над собою і спокусився на колегу.
Зранку я прокинувся у домі Соломії, а ввечері уже прийшов додому і помітив, що Аліна ридає у нашій спальні. Я намагався пояснити, що залишився на ніч у друга, та вона ніби не чула мене.
Не знаючи, що робити далі, іду митися. Надіюся, вода допоможе змити з мене цей день. А коли я вийшов, то побачив, що дружина спить.
З того часу мені не хотілося повертатися додому, адже була жінка, що цікавила мене набагато більше. Ми стали разом гуляти, проводити час, ходити по кафешкам. Вдома чекали сварки і сірість, а в Соломії – легкість і запаморочливе кохання.
Одного вечора я повернувся додому, але Аліни там не було. Замість неї лежала лише записка: «Я ненароком побачила повідомлення від твоєї коханки. Тож все зрозуміла. Речі забираю. Можеш жити тепер, як бажаєш».
З того часу Соломія майже переїхала до мене. Саме тоді й почали випливали її недоліки. Це дратувало мене і скоро просто виводило мене з себе. Відразу пригадалася моя Аліна.
Не цінував я її тоді, коли це потрібно було, а зараз залишається лише кусати лікті.
