Кожного року на літні канікули батьки нас з сестрою відвозили до бабусі. Там ми проводили увесь час, забирали батьки нас додому аж перед початком навчального року.
До того ж до бабусі своїх дітей привозив і мамин брат. У нього були дві дочки. Але ми з сестрою з ними не дуже дружили. Вони постійно на нас ходили жалітися бабусі і ми стояли по кілька разів на день у кутку, а бувало таке, що й ременем отримували.
Так ось, одного літа ми просто перестали бавитися з сестрами. Я і Леся просто собі всюди ходили удвох. А на них і уваги не звертали.
Були у нас з сестрою і таємні походи. Ходили ми крадькома до підвалу.
У бабусі в підвалі стояли запаси згущеного молока. Ми зробили з сестрою знизу в залізній банці дірочку маленьку і по-трохи собі смакували. А як банка була пустою – обертали її рівно, щоб бабуся не помітила.
За то літо ми спустошили так більше трьох палетів згущеного молока і поїхали на початку вересня додому. Ніхто нас і не засік.
Аж одного гарного дня до мами зателефонувала бабуся. Вона була така зла. Це якраз починалися зимові свята і бабуся заходилася пекти пляцки до нашого приїзду. От тільки згущеного молока не було.
Ми з сестрою довго не зізнавалася. А потім взагалі вирішили скинути провину на сестер, дітей маминого брата. Нам через них постійно діставалося, то хай цього разу і вони отримають на горіхи.
І скажу вам так, це було вперше, коли бабуся повірила, що ми з сестрою цього не робили.
А сестри добряче тоді дістали. Але так їм і треба, вони нас постійно ображали, то хай на собі відчують, як це солодко.
