Андрію в школі пророкували гідне майбутнє. Хлопець і справді гарний, всі дівчата мліли під його поглядом. І вчився добре. Батьки вже вирішували в який інститут йому вступати. Адже скоро пролунає останній дзвоник. І всім випускникам доведеться вирішувати свою долю. Андрій добре знав, йому дорога відкрита. Адже домовилися з батьками, в який інститут вступатиме. Ось тільки мине випускний бал, і прощавай школа.
На випускному багато глядачів. Прийшли подивитися на них не тільки батьки, але і сестри, брати. Коли розпочалися танці, Андрій помітив дівчину, яка стояла в стороні від танцівників. Він підійшов до неї й запросив на танок. Дівчина засоромилася, але погодилася. Вони танцювали удвох. Хлопець запитав, як її звати?
– Аня, сестра Насті з вашого класу. Я двоюрідна сестра. В мене випускний вчора відбувся. Ось прийшла подивитися на сестру. – говорила дівчина.
Андрій не відводив від неї погляду. Такого з ним ще не було. Він немов зачарований, дивився на неї. Аня здалася найкрасивішою дівчиною, яка є в цьому залі. Весь вечір провели разом. Навіть зустрічати світанок вони пішли разом, позаду всього Андрійкового класу. Дівчата оглядалися невдоволені. Що це за краля, з якої їхній красень очей не зводить. Але їм все одно. Андрій і Аня трималися за руки й дивилися лише один на одного.
В середині літа Аня з плачем говорила Андрію, що в неї затримка. Вона не знає, що їй робити. Андрій обіймав свою кохану і говорив, щоб там не було, він її не кине. Аня заспокоювалася в його обіймах. Вона вірила хлопцеві. Через два тижні лікар підтвердив вагітність в Ані. Коли вона розповіла мамі, крику було багато. Мама сварила її, говорила, що загубила своє життя. Кому вона потрібна така? Аня плакала, телефонувала Андрію, запитувала, що їй робити?
Андрій вдома увечері запросив батьків на розмову. Він розповів, що його кохана дівчина вагітна. Він її не залишить. Тому до кінця літа одружаться. Попередив, що зробить так, як вирішив. Як батьки не вмовляли його одуматися, Андрій стояв на своєму. Сварки не допомогли. Мама плакала, загубить своє життя. Рано одружуватися, а тим паче народжувати дітей. Але син не слухав. Зробив по своєму. Через місяць вони з Анею одружилися тихо без весілля.
Жити пішли у квартиру бабусі Ані. А бабусю мама забрала до себе. Батьки Андрія так і не змогли простити йому проступок. Адже, що його чекає? Ніякого майбутнього. Тому мама не ходила в гості до молодих, не допомагала грошима. Ображена за нездійсненні мрії, злилася на невістку. Андрій же пішов працювати по ремонту машин. Спочатку учнем. А згодом працював самостійно. Гроші невеликі, але нічого. Економили на всьому, так і жили.
Народилася дівчинка, гарненька. Андрій говорить, красуня, як мама. Молода сім’я намагалася вижити на мізерні гроші. Роки йшли, Катруся підростала. Чоловік працював, як і раніше. Аня пішла працювати прибиральницею. Адже без освіти нікуди не беруть. Та вони цим не переймаються. Вони кохають одне одного, а те, що грошей не вистачає, не завжди можуть купити, те, що потрібно, то мине. Головне їхня щаслива родина.
Мама Андрія так і не ходить до сина додому. Іноді зустріне дорогою, плаче, просить одуматися. А як одуматися? Залишити свою сім’ю і їхати невідомо куди? Згодом у них народилися два хлопчики, близнюки. Аня вдома з малечею. Андрій працює там же. Мама Андрія так і не знається зі своїми внуками. В усьому винуватить Аню. А те, що в них гарна родина і вони щасливі, про те не задумується, то їй не потрібно.
Минуло десять років від закінчення школи. Дівчата із класу Андрія організували зустріч однокласників. Отримав запрошення й Андрій. Довго думав іти чи не йти. Аня сказала, щоб пішов. Зустрінеться з хлопцями й дівчатами. Адже з деякими не бачилися від закінчення школи. Зустріч незабутня. Майже всі приїхали. Більшість класу знайшли себе в житті, свій бізнес, розкішне життя. Розповідали кожен про себе. Коли дійшла черга до Андрія, він сказав:
– А в мене родина, дружина і троє дітей. Моє теперішнє і моє майбутнє. Маю небагато, але в мене все безцінне.
