Вже досить давно помітила, що свекруха завжди знаходить якісь причини, лиш би не посидіти з нашими дітьми. Хоч і звертаємося до неї з такими проханнями ми вкрай рідко.
Мама мого чоловіка не слухає навіть його прохань. Інколи бувають такі ситуації, що нам обом потрібно кудись відлучитися, то ж ми і просимо наших батьків посидіти годинку-другу з нашими дітьми.
Моя мама завжди залюбки погоджується, а от свекруха жодного разу нам не допомогла. Завжди у неї з’являються невідкладні справи. Хоча вона, як і моя мама давно на пенсії вдома.
До того ж свекруха і до нас вгості неохоче ходить. Лиш якщо чоловік її запихне до своєї машини і привезе до нас.
Я не можу сказати, що вона мене і дітей не долюблює, але ніколи з ними не залишається. А от по телефону розмовляє дуже приємно, однак рівно до того моменту доки ми не починаємо її щось просити чи розповідати про онуків.
А найсмішніше те, що вона дітям заборонила називати її бабусею, а лише – Галина Іванівна, ніяк інакше. На слово “бабуся” вона й не обернеться.
