Коли я зустріла Олега одразу ж закохалася. Високий, статний, надзвичайно красивий та мужній – цей чоловік вмів справити враження на жінку й відверто цим користувався. Того ж вечора я зрозуміла, що повністю належатиму цьому спокуснику й не заперечувала.
Подруги вмирали із заздрощів та просто поїдали поглядами мого хлопця. Кожна хотіла бути на моєму місці. Мені було приємно відчувати себе кращою з них, адже Олег обрав саме мене. Навіть рідні не могли втриматися від чар Олега. В особливому захваті була моя бабуся. «Ти обов’язково повинна стати його дружиною» – казала вона мені кожного разу, коли ми зустрічалися.
Згодом я зрозуміла, що краса та привабливість не мають абсолютно ніякого значення, адже характер в Олега просто нестерпний. Зарозумілий, пихатий та впевнений у своїй досконалості він ніколи ні в чому зі мною не радився та не поважав моєї думки. Далі так жити я не могла, тому вирішила з ним розійтися. Рідні мене засуджували та не розуміли мого вчинку, особливо бабуся.
З часом всі заспокоїлися, життя продовжувалося. Я зустріла нового хлопця Остапа. Він був повною протилежністю Олега. Не такий красивий та привабливий, але характер у нього просто ангельський. Спокійний, уважний, добрий – це саме той чоловік, з яким я хотіла бути поруч все життя.
Шкода, що родичі не розділяють мого захоплення й відверто показують Остапу своє презирство та невдоволення. Хлопець намагається не помічати такого ставлення та все переводить у жарт. Та все ж я розумію, що йому це все неприємно, а терпить він лише заради мене. Зовсім скоро мені доведеться зізнатися рідним, що ми плануємо весілля. Якою буде їхня реакція я навіть передбачити не можу.
