Ліда та Оксана в обідню перерву приходили у свій улюблений ресторан. Це місце вони уподобали ще коли стали студентками. Подруги сильно відрізнялися одна від одної. Ліда – струнка висока з гарним обличчям та густою шевелюрою приходила сюди, щоб знайти «щасливий білет» до багатого майбутнього. Адже ресторан був престижний і тут частенько обідали іноземні студенти. Оксана любила поїсти, що було добре видно по її пишних формах. Низенького зросту та непримітної зовнішності дівчина тьмяніла на фоні своєї подруги.
Я була офіціанткою у цьому ресторані, тому частенько чула про що розмовляють відвідувачі. Подруги завжди обговорювали одне й те ж саме: заміжжя. Ліда хотіла вийти заміж вигідно. Щоб чоловік був заможним, щедрим та забезпечував свою дружину всім, що вона забажає. Оксана була не настільки вибаглива, аби людина хороша.
Одного разу до столика дівчат підійшов красивий, стрункий та заможний молодий чоловік. Він був іншої зовнішності, мабуть, іноземець. Про що вони говорили не знаю, але видно було, що компанії весело.
Через місяців чотири до нас завітали давні гості. Цей самий іноземець зайняв столик та очікував на офіціанта. Був не один, а з якоюсь дівчиною. Обличчя її здавалося мені дуже знайомим. Коли я підійшла до них прийняти замовлення, то упізнала у ній Оксану. Правда вона схудла, тому й на обличчі змінилася.
Оксана теж мене упізнала та вирішила поділитися радісною новиною. Вона одружилася, а її подруга так і шукає свого багатія. Дівчата перестали спілкуватися через іноземця. Лідія не прийняла того факту, що чоловік надав перевагу її «пишній» подрузі. Наговорила багато неприємних слів, але це все через заздрощі та ревнощі.
Як виявилося, зовнішність далеко не головне в людині. Доброта і щирість – це набагато краще красивого личка.
