Люба раділа разом із Михайлом. У них дві новини, через які життя набирає яскравих фарб. Перша, це те, що за допомогою батьків Михайла вони нарешті купили собі квартиру, не маленьку, а двокімнатну. Друга радість, Люба знову вагітна.

Люба раділа разом із Михайлом. У них дві новини, через які життя набирає яскравих фарб. Перша, це те, що за допомогою батьків Михайла вони нарешті купили собі квартиру, не маленьку, а двокімнатну. Друга радість, Люба знову вагітна. Вона знає, що цього разу в них народиться дівчинка, просто відчуває те. Поки що нікому не говорили, але з чоловіком удвох радіють. Сину Володі також повідомили, від чого він радісний бігає по квартирі, і постійно повторює, що в нього буде сестричка.

Ремонт у квартирі прискорили. А так, як грошей залишилося мало, то робили ремонт своїми силами. Скільки радості було при переїзді на нову квартиру, адже за тиждень Любі народжувати. Лікар пропонував лягати в пологовий, тому що термін підходить, а при другій вагітності пологи можуть пройти швидко. Та Люба з Михайлом вирішили не поспішати, машина є, тому коли потрібно самі доберуться.

Зранку Люба відчувала, що живіт якось тягне. Не довго думаючи, сказала Михайлу, що пора їхати до пологового. Приїхали вчасно. Поки дружина народжувала, чоловік повернувся додому взяти для неї деякі речі. Від тих пір Люба свого чоловіка більше не бачила.

Михайло їхав до Люби, коли назустріч йому на великій швидкості летів автомобіль. Це останнє, що чоловік побачив за життя. Дружині розповіли не відразу, хоч вона й чекала чоловіка. Адже народилася донечка, як і говорила.

Коли приїхала з пологового, нічого не радувало. Залишилася одна з двома дітьми, та ще й у декретній відпустці. Як вижити й чи потрібно це Любі?. Одне тримало її на світі, діти, які не давали їй думати сумні думки, відвертали від страждань. Ще більше стало ніяково, коли навідалися батьки Михайла. Вони вимагали звільнити квартиру, адже це вони допомогли її купити, то їм і розпоряджатися нею.

Люба не мала сили щось сказати, а потім все ж таки не змовчала:
– Вашого сина десять днів як немає, а вам квартира потрібна? А як же батьківські почуття? Невже не відчуваєте жалю за своїм сином?

Говорити з ними виявилося марно. Вимагали квартиру, а те що тут живуть їхні онуки, то неважливо. Погрожують судом, або щоб сплатила невістка повну вартість квартири. Люба знає, що вони не праві, і квартири їм не бачити. Але ж які черстві люди? Сина тільки но не стало, а вони майно ділять.

Оцените статью
Люба раділа разом із Михайлом. У них дві новини, через які життя набирає яскравих фарб. Перша, це те, що за допомогою батьків Михайла вони нарешті купили собі квартиру, не маленьку, а двокімнатну. Друга радість, Люба знову вагітна.