Вдома Машу називали хазяєчкою. Все вона вміє, все виходить. Про Машу говорили, що така гарна хазяйка вдало вийде заміж. Тому коли познайомилася з Петром, йому заздрили, що дісталася гарна дівчина. А Маша раділа, кохає хлопця. Коли Петро запропонував вийти за нього заміж, відразу погодилася.
Життя з чоловіком для Маші здавалося щасливим. Все для нього робила, готувала, прибирала. Петро постійно зайнятий. Вдома появляється не часто. Говорить, що на роботі зайнятий, тому немає часу для дозвілля. А Маша прибирає, вимиває, ремонтує. Поки чоловік прийде з роботи, для нього приготована смачна вечеря.
Так жили три роки. Про дітей Петро не згадує. Якщо Маша починає таку розмову, то відмовляється, мов самі молоді, для себе ще не жили. Ось як повністю задовольняють свої потреби, тільки тоді подумають про діток. Маша слухала і погоджувалася. Якщо чоловік говорить, то так тому й бути.
Одного разу Маша сказала, що хворіє мама, то переночує одну ніч у неї. Петро не проти, до мами потрібно йти. Коли Маша прийшла, мамі вже краще. Вона говорила, щоб доня йшла додому. Негоже чоловіка одного залишати на ніч. Дружина завжди повинна бути поруч. Так що прийшлося дівчині поспішати додому. Петру не телефонувала, вирішила, що він спить, то не стане його будити.
Вдома тиша, тільки зі спальні чути голос чоловіка. Маша підійшла, хотіла повідомити що вдома, але зупинилася, коли почула:
– Слухай, не переймайся. Ця дурепа ні про що не здогадується. Вірить тільки мені, так що і надалі будемо зустрічатися. Розлучитися не хочу. Мені зручно так жити. Приходжу коли захочу, не звітую. Вдома порядок, вечеря смачна. Що ще чоловіку потрібно для гарного життя?
Маша закрила рот рукою і тихенько пішла до виходу. Виходить Петро тільки користувався нею, і зовсім не кохав ніколи. А вона не помічала того. Терпіти не буде. Завтра напише заяву на розлучення.
