Настя добре знає свою подругу Жанну. Скільки вже дружать, а все дивується, як у тієї виходить відвадити від себе всіх. Взяти хоч би її день народження. Сама приготуватися Жанна не бажає. Попросила маму, і щоб святкувати у маминій квартирі. Адже в неї двокімнатна, а у Жанни з чоловіком однокімнатна. Мама погодилася.
Вийшло так, що мамі самій за свої кошти прийшлося купувати продукти й потім готувати. Від дочки чула одні обіцянки, що привезуть гроші, а потім говорила, що привезуть продукти. А в передостанній день сказала, що гості зберуться о другій годині дня. Щоб мама встигла все приготувати. Навіть страви продиктувала, які повинні бути на столі. А про гроші змовчала.
Настя не думає, що дарувати. Минулого року подарувала сукню, яка сподобалася Жанні, і вона про неї весь час говорила. Навіть ходили приміряли удвох. А потім Настя купила ту сукню на подарунок. Задоволена прийшла на день народження раніше. Думала, що подруга вдягне сукню на свято. А Жанна заявила, що до сукні в неї немає прикраси. Могла б Настя вибрати біжутерію під колір плаття. А так воно довго буде висіти в шафі. Та говорила так, що подрузі незручно слухати все те, тим більше, що гості почали приходити й половина з них чула обурення в голосі Жанни.
В цьому році Настя вирішила подарувати конверт із грошима. Не стала шукати подарунок, адже знову подруга буде говорити, що до подарунка чогось не вистачає. Вирішила, якщо і про гроші говоритиме незадоволено, то Настя піде зі свята. Адже приходить привітати з щирого серця, а вислуховує потім багато чого.
