Надії прийшлося влаштуватися прибиральницею приміщень на вечірній час. Це єдине місце, де вона могла працювати. Зранку навчання, а увечері прибирання. Так хоч якось могла прогодувати себе.
До цього їй допомагали батьки, давали гроші на прожиття. Та мама захворіла, ліки дорогі, тому всі гроші йдуть на мамине лікування. Щоб не кидати навчання, Надя влаштувалася прибиральницею. Звичайно це тимчасово, згодом найде більш оплачувану роботу. Наразі встигає вчитися і працювати. З дівчатами на гулянки Надя не ходить. Ще зі школи вона знала, що не приваблює хлопців. Це помітила і в інституті. Тому звиклася з думкою, що другої половинки в неї немає і не буде.
Якось одного вечора мимо Наді проходив начальник. Похитнувся, схопився рукою за стіну. Дівчина підійшла до нього, підтримала. Повела в комірчину, де в неї свій куток. Там налила зеленого чаю, тістечка запропонувала, які сама готує. Начальник їв зі смаком, а потім згадав, що сьогодні зовсім не до їжі було. Не дивно, що йому стало погано. Довго сиділи, розмовляли. Начальник виявив, яка Надя уважна слухачка. Прийшов і наступного дня, і далі приходив. Розповів про своє життя. Про одруження, а потім швидке розлучення. Тому що дружина накинула оком на його друга, і разом втекли з міста.
Згодом відчув, що закохався в цю приємну дівчину. А Надя від кохання розквітала на очах. Наразі видалася Євгену не просто симпатичною, а красунею. Вони стали зустрічатися. А через пів року зустрічей одружилися. Кохання й справді подіяло на Надю. Хто знав її раніше, не впізнавали в цій красуні ту скромну дівчину, яка не вирізнялася з поміж подруг.
А Євген кохає дружину ще більше. Як добре, що зустрілися. Треба ж так статися. Начальник і прибиральниця. Та в житті всяке трапляється. А Євген знає, що Надя його кохана дружина, і є та друга половинка, яку не завжди знайдеш навіть протягом життя.
