У своїх 24 я вже няньчила двох діточок – сина і донечку. Я й не задумувалася тоді про такі поняття, як щастя. Мені було добре, діти росли здорові, чоловік, як умів, піклувався про сім’ю.
Моє щастя тривало всього лиш п’ять років А потім несподівано чоловік почав заглядати в ч арку. І це стало справжнім лихом для нашої сім’ї. ніщо його не могло зупинити. А пияк, то вже не чоловік. Тому після тривалої боротьби за нього я здалася і прогнала його. Навіщо він мені такий? З зарплати лишаються для нас лишень копійки.
Сама пішла працювати. Діти якраз доросли до шкільного віку. Так і тягнула сімейну лямку. Заробляла стільки, що вистачало, щоб дітей підняти на ноги.
Після восьми років самотності під час відпочинку на морі мені зустрівся гожий мужчина. Спочатку ми лишень фліртували між собою. А потім наш флірт переріс у справжні почуття.
Саша був не проти, щоб почати жити разом. Він знав, що в мене двійко дітей. Але в них от-от почнеться самостійне життя. А мені куди діватися? Я ж ще зовсім молода.
Діти, коли почули, що я маю намір вдруге вийти заміж, вчинили мені протест. Сказали, що я – зрадниця. І перестали спілкуватися зі мною.
Уже минуло два місяці, а діти досі на мене дуються. Я не змогла їм пояснити, що вони підходять до мене дуже егоїстично. Наче я їхня слуга.
Вирішила чинити так, як велить моє серце. Я все-таки почала жити з Олександром. Він налаштований до моїх дітей дуже позитивно. Тому , думаю, найближчим часом крига між нами і дітьми скресне.
