Скільки разів люди із власного досвіду переконували мене, що не варто поступатися комусь своїм місцем. Та я продовжую наступати на одній й ті самі граблі. І в цей раз трапилося те ж саме.
Річ у тім, що половину свого життя я проводжу в дорозі. Наша фірма відкрила філіал в іншому великому місті і доводиться час від часу кататися у відрядження. Відстань чимала, часто такі поїздки забирають майже весь день. Я обираю добиратися поїздом, оскільки не люблю кататися в сидячому положенні. Керівництво завчасно планує такі відрядження і я стараюсь якомога раніше взяти білети, обрати собі гарні місця. Не люблю спати на верхній полиці.
І ось остання поїздка знову розпочалась із придбання білету на нижню полицю. Взяв всі свої речі, розмістився і потрошку почали сходитися мої сусіди по купе. Ними були чоловік із дитиною та жіночка. І почалась звична ситуація: дитині наверху спати незручно, жінці теж. Почались натяки щодо того, щоб обмінятися. Я не хотів цього робити, адже мені також не дуже хотілося лізти наверх. Та що вже поробиш, благородство в мені перемогло. Поступився.
Та єдине що попросив – нікуди не прибирати мої речі, що знаходяться під полицею. Думав, мене почули і зрозуміли, та поки сходив по чай, приходжу – всі мої торби на верхній полиці. І вони всі вдають, ніби нічого не трапилося.
Мене просто накрила хвиля злості та невдоволення. Ну от навіщо так нахабніти? Вирішив навіть не розбиратися у цьому всьому , адже нормально попросив нічого не чіпати, мене проігнорували. Я розвернувся і пішов до провідниці, пожалівся на дану ситуацію. Вона прийшла зі своїми колегами, пояснила моїм сусідам, що так робити не годиться. Тому мені повернули місце і ми поїхали далі. Ці люди вийшли через декілька зупинок, а на їх місце скоро зайшли нові. Це був якийсь чоловік, жінка похилого віку і дівчина років двадцяти. Незнайомець відразу віддав своє місце молодиці, а я по ідеї мусив би поступитися бабусі. І ситуація знову повторюється. Я поступаюсь місцем, прошу нічого не чіпати і моє прохання не виконують.
Я знову направляюсь до провідниці і вона відверто сміється з мене. Пояснила, що просто не варто піддаватися емоціям і робити людям добро. Нині мало хто цінує такі благородні вчинки.
