В мене є родичка одна – двоюрідна сестра моєї бабці. Зовуть її Зінаїда Миколаївна. Їй 68 років. Хочу вам розповісти, чому я через неї не ведуся на людей, які жебр акують.
Справді: «зустрічають по одежині»… Так от… Зінаїду Миколаївну можна зустріти у центрі міста дуже часто. Ходить вона у старій подраній одежині, з гулькою на голові. Подивися – ну точно безхатченко. Збирає скляні пляшки з-під пива на смітниках, а потім здає їх, щоб копієчку собі мати.
Цю ж саму бабцю можна зустріти і в переходах метро. Навесні вона часто стоїть з букетами підсніжників, які не ліниться їздити та красти у заповідну зону. А все через те, що життя у неї тяжке. Їй не вистачає грошей на убоге існування.
А ще Зінаїда Миколаївна любить сидіти під супермаркетами з табличками «Немає грошей на хліб. Допоможіть, будь ласка» або «Донька помирає. Благаю дайте хоч гривню на операцію!»
Насправді ніякої доньки у старої немає. Дітей у неї взагалі немає, бо в молодості вважала, що вони – занадто дороге задоволення.
Я навіть більше розкажу. Зінаїда Миколаївна іще в радянські часи отримала дві квартири у місті. А потім у 90-роки провернула деякі махінації, ошукала якихось п’яничок. І… Що ви думаєте? Так, отримала ще і їхні дві квартири. Повернути назад вони житло вже не могли. Бо Зінаїда дуже хитрою жінкою була.
Таким чином, має вона аж чотири квартири у місті. В одній мешкає сама, а інші в оренду здає. За це немалі гроші отримує наша родичка. Більше того, пенсію вона собі теж високу відсудила. Тому грошей у Зінаїди Миколаївни кури не клюють.
З родичами усіма вона порвала всі зв’язки. Дуже боїться стара за своє багатство. Та й з нею ніхто з них спілкуватися не хоче. Дуже буркотлива і недобра та Зінаїда. Тож оминають її стороною усі.
Але я дивуюся, як при таких доходах у неї вистачає нахабності клянчити гроші у людей, підло їм брешучи? Вона скаржиться на життя, хоча б моглане тільки розкішно доживати свою старість, а ще й нужденним допомагати за ті гроші, що є у неї. Напевно, це такий тип людей – мати все, але лицемірити, що немає й копійки?
