Приблизно рік тому я розлучився з дружиною. Причина була саме в мені. В мене була коханка на роботі. Це моя колега, з якою ми були ще до того як я одружився.
Все було добре, ми жили з дружиною вже пів року, але стався корпоратив. Я нікому не зраджував, був флірт та танці, не більше. Після цього пішли плітки, що я знову повернусь до тієї колеги.
І плітки ці дійшли до моєї дружини. Вона сильно приревнувала мене до тієї колеги та подала на розлучення. Я намагався багато разів пояснити їй, що все не так, але дружина була непохитна. Ми швидко розлучилися, бо дітей в нас не було, тому все відбулося швидко.
Ця подія вибила мене з колії дуже сильно. Можна сказати прямо таки підкосила. Я взявся за чарку. Не щодня, проте частенько випивав. Я розумів, що життя проходить повз мене, але я не міг змусити себе жити на повну.
Ось наступила Масляниця. З друзями відсвяткували це традиційне свято і прийшла пора повертатися додому. Так як я був випивший то добирався на таксі. В радіо кажуть, що в це свято потрібно відвідати тещу. Думаю от зараз млинців наїмся, а потім згадую, що з її донькою я вже давненько розвівся.
Але все таки я вирішив навідатись. Забіг по дорозі в магазин, бо ж не з пустими руками зайду. Забігаю на потрібний поверх в будинку, думаю що мене певно відішлють куди подалі, проте відступати я не міг.
Натискаю на дзвінок, а мені теща відкриває вся заплакана. А з-за неї виглядає колишня, теж заплакана. Виявляється сиділи вони та плакали разом: теща за покійним чоловіком, а колишня за мною.
В кінці кінців ми з дружиною помирилися, знову зійшлися та зіграли скромне невеличке весілля. А з тієї роботи я звільнився. Не хочу ще таких пригод, якщо чесно.
