Ми з чоловіком побралися позустрічавшись рік, та поживши разом декілька місяців. Мама Юри, мого чоловіка, моя тоді ще майбутня свекруха, не полюбила мене, я їй, чесно кажучи, не сподобалась. Тому відносини в нас з нею погані.
Спершу я не звертала увагу на всі її випади та вчинки, бо ж не за неї виходжу заміж. Але дуже дарма я не звертала на це увагу.
Коли в нас вже було більшість всього підготовано до весілля свекруха заявила, що молодша сестра Юри також виходить заміж, бо вона завагітніла і тягнути не можна. Я не збиралася переносити дату весілля, бо ж справді все було майже готове.
Тому ми грали два весілля в один день. Сестра Юри нікому не розповідала, чому так швидко виходить заміж. Проте в день весілля, чомусь всі думали, що саме я виходжу заміж, через вагітність, а не молодша донька свекрухи. І я підозрюю хто постарався зробити все, щоб інші так думали.
В кінці-кінців я вже сиділа та ридала від дурнуватих та нетактовних запитань чи вагітна я і як так можна було. Як мене нервували дивні та презирливі погляди родичів зі сторони чоловіка. А свекруха сиділа на весіллі та переможно реготала.
Я стала ненавидіти свекруху всім своїм серцем. В мене нутро почало вивертатися назовні, коли я бачила чи чула її.
Але пройшов рік. Аж через рік з хвостиком я народила сина. Тоді вже образи минулого були призабуті. У молодшої сестри чоловіка син старшим був на дев’ять місяців. Але свекруха все одно завжди порівнювала дітей.
-А от у моєї донечки синочок крупніший буде, а чого це в тебе він такий маленький, щупленький, ніби недоношений? – намагаючись зачепити питала свекруха.
-Так мій син молодший на дев’ять місяців від її сина. Що ви дітей різного віку порівнюєте то? – захищала дитину я.
Проте свекруха ніяк не заспокоювалась. То він не перевертається в місяць, то не сидить в три місяці(хоча і не має), то він нібито відстає у розвитку, тому треба перевірити в лікаря.
Я мовчала до року сина. Думала вона заспокоїться. Але це лише мої марні сподівання. Кожен її прихід закінчувався для мене сильною істерикою. Я більше не могла витримати такого. Тому на літо и переїдемо до моєї мами, яка обожнює свого внука, хоча він в неї не один.
А крім того я перестала пускати свекруху до нашої квартири. Юра мене підтримав, бо бачив, що творить його мати. Тому він зустрічається з нею в її домі та також не дає свекрусі приходити до нас і весь час захищає мене перед матір’ю. Як мені пощастило, що в мене такий чудовий чоловік.
